Національний ботанічний сад імені Гришка, який називають “легенями Києва” потрапив у неприємну історію. Офіційна версія така: Держаудитслужба знайшла порушення у його фінансовій роботі, адже ділянка заповідної землі, на якій заборонена будь-яка діяльність, не пов’язана з цільовим призначенням заповідника, стала предметом інвестиційної угоди. Тобто, частину території віддали забудовнику, який цілих шість років докладав різноманітних зусиль, аби керівництво ботсаду стало “зговірливішим”.
Про кричущі порушення закону, виявлені під час перевірки виконання бюджетних програм Національною академією наук України та її установами, повідомила пресслужба Держаудитслужби. Мова про земельну ділянку ботанічного саду по вул. Садово-Ботанічній, 1 (колишня Тимірязєвська) – саме тут передбачено зведення житлових та нежитлових будівель. Аби отримати ласий шматок землі у природній оазі середмістя Києва, забудовник витратив чимало часу та коштів.
“6 років забудовник не міг реалізувати угоду саме через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду. Водночас за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн”, – повідомила Держаудитслужба.
Втім, розуміючи цінність землі, ботсад “брав” не лише тюльпанами, а й квартирами – за угодою, частка в майбутніх житлових будівлях мала б належати саме йому. До речі, наприкінці 2024 року Держаудитслужба повідомляла, що впродовж 2020-2023 років Національна академія наук, у віданні якої перебуває ботсад, уклала 20 інвестиційних договорів. А за останні 20 років приватним інвесторам було передано 116 га “золотої” землі у Києві. Як зазначали державні аудитори, перші інвестиційні угоди з приватними структурами передбачали “обмін” земельних ділянок на принаймні 10% приміщень для науковців від площі об’єктів будівництва – переважно як квартири для наукових працівників.
Тож, не дивно, що у Києві продаються маєтки на кшталт того, про який нещодавно писав Інформатор. Так, на Печерську пропонується ексклюзивний особняк вартістю 7,7 млн доларів, з якого до ботсаду можна ходити в халаті й капцях. Якщо власникам заманеться прогулятися алеями саду, в них не буде потреби в тому, щоб обходити його по колу – в садиби є власний приватний вхід до ботсаду.
Щодо виявленої інвестиційної угоди про “обміняну” територію на вул. Садово-Ботанічній, у Держаудитслужбі зазначають, що Національний ботсад входить до природно-заповідного фонду України, є об’єктом комплексної охорони і належить до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави. І плани на житлову чи нежитлову забудову його територій є порушенням Закону “Про природно-заповідний фонд України”. Адже ним забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, зокрема будівництво споруд, не пов’язаних з його функціонуванням.
На Київщині забудовник зруйнував пам’ятку археології, аби побудувати котеджі
Як повідомляв Інформатор, Обухівська окружна прокуратура відкрила кримінальну справу щодо руйнування “Змієвого валу”. Робітники зрили вали, аби влаштувати проїзд для транспорту та почати будівництво котеджного містечка під Іванковичами у Обухівському районі. Згідно з відкритими даними земельного кадастру України, тут розпочали будівництво котеджного містечка “Obriy Family Club”. Хто саме відповідатиме за руйнування памʼятки, у прокуратурі не зазначають.
Також ми розповідали, що київська міська прокуратура домоглася накладення арешту на той самий об’єкт міської інфраструктури, через приватизацію якого забудовник мало не отримав дозвіл на руйнацію цілого кварталу у Печерському районі. Йдеться про сміттєзбірник, розташований у кварталі необарокової забудови авторства відомого українського архітектора, Анатолія Добровольського. А хитрість забудовника полягала у застосуванні “туалетної” схеми.
