11 липня 2025 року для екссекретаря Київради Володимира Бондаренка обрали запобіжний захід у формі цілодобового домашнього арешту без електронного браслета. Справу розглядали у Печерському суді Києва. Бондаренко одразу ж після засідання опублікував пост у соцмережах, зазначивши, що його справа має політичний підтекст.
Відповідно до рішення суду, домашній арешт Бондаренка триватиме до 9 вересня. Йому також наказали здати паспорти, аби уникнути виїзду за кордон, повідомляє УНН. У Фейсбуці опублікували допис про арешт за лічені хвилини після рішення суду – піарники екссекретаря явно готувалися заздалегідь. Офіційно, на думку Бондаренка, “політична мотивація знову перемогла закон”.
“Вважаю це судове рішення повністю необґрунтованим. Продовжимо боротьбу. Намагання отримати контроль над Києвом затьмарює все інше. Використовуються всі методи, аби усунути міського голову Києва”, – йдеться у його заяві.
Крім того, Бондаренко акцентує на міністрі національної єдності Олексії Чернишову, вказуючи, що саме його захищають, обравши нереальний запобіжний захід. Як стверджує, за мільярдні збитки, завдані чинним міністром, передбачена символічна застава та відсутність відсторонення. Натомість, йому інкримінують недоведені збитки та повернуту військовим зарплату до бюджету, за що отримує цілодобовий домашній арешт і заборону на будь-яку діяльність.
Кличко назвав підозру Бондаренку “абсурдом та театральщиною”
Нагадаємо, 10 липня правоохоронці оголосили підозру депутату Київради Володимиру Бондаренку. Слідство звинувачує його у нібито пособництві в ухиленні від військової служби та нібито незаконній виплаті зарплати керуючому справами Київради Ігорю Хацевичу. Інформатор зазначав, що ситуація виглядає як спроба “причепити” екссекретаря КМДА до гучної справи VIP-ухилянтів, яка здобула резонанс у 2023 році, але по теперішній час тягнеться без суттєвих розслідувань.
Міський голова Києва Віталій Кличко поділяє цю думку. Він охарактеризував підозру Бондаренку, а також підозру голові транспортного департаменту КМДА Руслану Кандибору, яка з’явилася того ж дня, 10 липня, як “абсурд та театральщину”. Кличко відкинув усі звинувачення на адресу своїх підлеглих, охарактеризувавши їх як необґрунтовані та маніпулятивні. Він впевнений, що Бондаренко та Кандибор доведуть свою невинність у судах.
“Із зазначених звинувачень виявляється, що Бондаренко інкримінується виконання його безпосередніх функціональних обовʼязків: підписання розпоряджень, листів, відомостей, платіжних документів”, – підкреслив глава КМДА.
Щодо справи Кандибора, якого звинувачують у нібито службовій недбалості, Кличко вважає цю підозру маніпулятивною. На його думку, справа з самого початку виглядала недолуго.
“Результати експертизи, які отримала міська влада та передала правоохоронцям, підтверджують, що під час будівництва ділянки тунелю між станціями метро “Деміївська” та “Либідська” (2008-2010 роки) були допущені помилки та велике порушення. Кандибор у той час навіть близько не був ані на будівництві метро, ані в столичній адміністрації”, – пояснив він.
Міський голова звертає увагу на науковців, які заявили, що проєктна документація містила неякісні проєктні рішення. За його версією, за дефекти у банках відповідальності чиновників КМДА не існує.
На думку експертів, контроль за підземкою здійснювався відповідно до норм, незважаючи на заяви слідства. Усі необхідні регламентні роботи з утримання та експлуатації перегону тунелю, згідно з даними Кличка, виконувались у повному обсязі.
Метрополітен наголосив, що не зобов’язаний інформувати Кандибора про стан тунелів і ремонти у підземці
Правоту заяви Кличка підтвердили й в Київському метрополітені. Там роз’яснили хронологію подій, пов’язаних з тунелем між станціями Деміївська та Либідська, запевнивши, що всі необхідні роботи, технічні огляди та інші процедурні дії проводились відповідно до норм.
Керівництво метрополітену заявило, що не зобов’язане інформувати про “текучі” питання транспортний департамент КМДА, яким керує Руслан Кандибор. Отже, звинувачення прокуратури до чиновника стосовно того, що він не знав про стан метро і не відреагував, є безпідставними – адже він і не повинен був знати про щоденну діяльність.
Метрополітен нагадує, що перегінний тунель між станціями “Деміївська” – “Либідська” було введено в експлуатацію у грудні 2010 року. Ще під час будівництва здобулися аварійні інциденти, а вже у березні 2011 року трапився випадок із течами та виносом піску, що був усунений підрядником.
“З моменту відкриття й до грудня 2023 року метрополітен утримував ділянку відповідно до регламенту – проводились щоденні обходи, планові та поточні ремонти. Вся інформація фіксувалася у відповідній документації. Варто зазначити, що ці поточні роботи не вимагають повідомлення профільного департаменту”, – зазначено у повідомленні.
У листопаді 2023 року через посилення течій та виносів породи швидкість руху було обмежено, заявило керівництво метрополітену. Було невідкладно розпочато роботи з нагнітання спеціальних розчинів та укріплення.
“Коли ситуація стала критичною, метрополітен терміново звернувся до профільного інституту, що має необхідну технічну базу та досвід, для проведення поглибленого обстеження тунельних конструкцій”, – зазначили в Київському метрополітені.
7 грудня, отримавши офіційний висновок про аварійний стан конструкцій, було проінформовано міське керівництво і профільний департамент (включаючи Кандибора). Комісія ТЕБ і НС ухвалила рішення про зупинку руху, стверджують у метрополітені. Вони підкреслюють, що подальша експертиза підтвердила: утримання тунелю проводилося належним чином, а причина аварійності – грубі порушення під час будівництва: неякісний монтаж, відсутність хімічного закріплення ґрунтів, зниження проєктної жорсткості конструкцій тунелів.
“Київський метрополітен вживав усіх можливих заходів, щоб не допустити загрозу для пасажирів, і коли ситуація загострилась, діяв невідкладно та відповідально. Інформація не приховувалася, а рішення ухвалювались відповідно до встановлених процедур”, – підсумувало керівництво метрополітену.
