Невдовзі Центральний залізничний вокзал Києва стане місцем, де історія оживе: відвідувачі зможуть не тільки побачити, але й почути голоси старовинних видань. Інтерактивна виставка, організована громадською спілкою Ukraine WOW у співпраці з Укрзалізницею, розповість про культурну спадщину України. Експозиція зосереджена на рідкісних західноєвропейських книгах, які зберігають образ України під час ключових історичних подій.
Шість унікальних стародруків XVII та XVIII століття вперше будуть представлені під час виставки Ukraine WOW, відзначили організатори. Відкриття заплановано на 26 вересня в експозиційному просторі на 14-й колії Центрального залізничного вокзалу. Експозиція триватиме до 9 листопада включно.
Кожне із цих видань – це справжня енциклопедія свого часу: у них зафіксовані українські міста, козацтво, карта Боплана, політичні альянси, релігійні осередки та повсякденне життя. Фрагменти книг озвучили відомі громадські діячі, такі як голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут, письменник та військовий Сергій Жадан, історик Тімоті Снайдер, засновник шоу “Леви на джипі” Андрій Лузан, волонтер Сергій Стерненко та мандрівник Антон Птушкін. Частина коштів від продажу квитків буде передана музеям по всій країні, включаючи Національну бібліотеку імені Вернадського, куди згодом надійдуть і представлені стародруки.
Ось шість історичних видань, які стали центром виставки:
Гійом Левассер де Боплан, “Опис України” (1651)
Це книга французького інженера та картографа, яка є найточнішим джерелом інформації про географію, населення та військову організацію України XVII століття. Роботи Боплана протягом понад 150 років слугували орієнтиром для мандрівників і армій. Саме він вперше представив Україну Європі як самостійну територію з власною культурою і фортецями.
Вольтер, “Історія Карла XII” (1731)
У цій праці французький філософ і просвітник описує події Північної війни, союз Мазепи з Карлом XII та Полтавську битву. Вольтер визнає Україну самостійним суб’єктом, окремим від Московії, підкреслюючи: “Україна завжди прагнула бути вільною”.
П’єр Шевальє, “Історія війни козаків проти Польщі” (1663)
Цей французький офіцер і дипломат зібрав унікальні свідчення про державу Хмельницького, спостерігаючи і безпосередньо спілкуючись з козаками. У його роботі детально описані побут, релігія, мова й політична культура козаків як окремого народу.
Джозеф Маршалл, “Мандрівка через Росію, Україну та Польщу” (1772)
Англійський мандрівник поділився враженнями від великої освітньої подорожі, що пролягала через Чернігів, Київ і Очаків. Він описує Україну як родючу, добре структуровану країну, значно кращу, ніж уявляв до свого візиту.
Йоганн Гербіній, “Священні київські печери” (1675)
Цей німецький історик, вражений описами Києво-Печерської лаври, зазначає її як центр просвітництва та духовності. Хоча сам не відвідував Київ, він отримав патерик і плани печер від Інокентія Гізеля, що стало основою його книги.
Андреас Целларій, “Опис Королівства Польського і Великого князівства Литовського” (1659)
У цьому виданні Целларій чітко окреслив Україну на карті Європи як окрему політичну одиницю. Його атлас містить гравюри Києва, Львова і Кам’янця-Подільського з середини XVII століття, на яких зображені будується та людські постаті.
Консультанткою проєкту виступила директорка Музею книги і друкарства України Валентина Бочковська, що дозволило забезпечити історичну точність та контекст експозиції. Організатори підкреслюють, що мета виставки – нагадати про культурну й історичну спадщину України, яка сьогодні допомагає нам боротися за майбутнє. Квитки будуть доступні на платформі Concert.ua, продаж стартує незабаром.
На Контрактовій площі з’явилися інсталяції за мотивами робіт Примаченко та Стіна щастя
Нещодавно Контрактову площу прикрасили величезні скульптури, натхненні творчістю Марії Примаченко. Публічна інсталяція нью-йоркського дуету CHIAOZZA стала їх першим проєктом в Україні. Художники Адам Фрезза та Террі Чао створили сім пневматичних скульптур висотою від трьох до семи метрів, кожна з яких відтворює мотиви з робіт Примаченко: соняшник, червону квітку, дерево, горох, птаха, а також синього і жовтого звіра.
Також ми повідомляли, що на Контрактовій площі з’явилася Стіна щастя – інтерактивна інсталяція, яку змінюють самі кияни. Цю інсталяцію виготовив данський художник Томас Дамбо. Вона складається з кольорових дерев’яних елементів, які охочі можуть перевертати, створюючи слова, візерунки чи символи просто неба. Це мистецтво – для участі, а не лише для споглядання.
