Вишукане горнятко кави, гарне світло біля вікна, стільчик з естетичним виглядом – і позування: така сцена давно стала звичною у київських кавʼярнях. Але останнім часом деякі заклади столиці почали вводити обмеження не тільки на відвідувачів, що годинами сидять за ноутбуками, а офіційно забороняти UGC-зйомки. Навколо нової дратівливої проблеми багато шуму, а самі заклади стали вбачати у цьому боротьбу за комфорт гостей.
Не просто фото на згадку
Про тенденцію обмежень зйомок контенту в столичних кав’ярнях та ресторанах повідомляє AIN. І пояснює: UGC або User Generated Content – це контент, який створюють самі користувачі, розповідаючи про свій досвід із продуктом чи брендом. Це означає сторіз, рілзи, фото чи відео в TikTok, які не замовлені брендом, але можуть мати вигляд справжньої реклами.
Часто креатори знімають огляди, розпаковки, показують одяг або косметику, використовуючи атмосферу популярних кафе як фон для своїх публікацій. Наприклад, приходять дівчата з валізою вбрання, переодягаються і починають знімати фото та відео – то біля цього вікна, де світло “яке потрібно”, то біля тих старовинних дверей. Виглядає все невинно, але заклади дедалі частіше бачать у цьому проблему.
Першими офіційно про обмеження заявили Katimo Cafe та Katimo Matcha Club. Команда пояснила, що вітає щирі особисті фото “для себе”, але забороняє комерційний UGC – той, що знімається для просування чужих брендів, передбачає переодягання, використання професійної техніки, тривале заняття простору або втручання у комфорт інших гостей. Типовий приклад – ситуація, коли відвідувача попросили звільнити місце біля вікна через “гарне світло для кадру”. Але ж кафе – це не фотостудія, і в ньому є й інші гості, які вимагають поваги до себе.
У бістро Hey Guys проблема полягала в тому, що інфлюенсери влаштовували “естетичні фотосети” просто посеред зали. Офіційної заяви не було, але користувачі соцмереж підтвердили: заклад просить не знімати контент, який створює незручності для інших. La Fabrique теж ввів обмеження, і навіть ще кілька років тому: зйомки дозволяють лише по неділях, винятково за попередньою домовленістю, а фотосесії, які займають кілька столиків — недопустимі в умовах невеликого простору.
“Є багато нюансів, які потрібно проговорювати та пояснювати, але іноді тебе ігнорують і вважають, що прийшли до себе до додому і можуть робити все, що їм заманеться”, – повідомив у коментарі для AIN директор La Fabrique Андрій Колодник.
Спільнота – “за” обмеження зйомок
Попри очікувану хвилю обурення з боку креаторів, реакція в коментарях під тематичними відео YouTube здебільшого підтримує заклади. Люди пишуть, що заклади “перетворилися на фотостудії”, а креатори “перетнули межу”, заважаючи гостям, пересаджуючи їх чи займаючи простір великими пакетами з одягом.
“Заклади створюються, щоб пити каву, а не для халявних фотосесій”, пише одна з користувачок.
“Хочеш знімати – знімай у студії”, — додає інша.
Дехто порівнює ситуацію із “фрілансерами з ноутбуками”, які замовляють одну каву, але сидять годинами. Є й такі, хто визнає: фотографувати “для себе” – це одне, а повноцінна зйомка “з реквізитом та переодяганнями” – зовсім інше. Загальна ж думка здебільшого зводиться до нагадування, що твої права закінчуються там, де починаються права інших.
Деякі UGC-креатори, як-от Дарія Ярош, визнають, що порушення особистих кордонів – це проблема. Але водночас наголошують: повністю “канселити” всіх творців — несправедливо. Частина з них завжди діє з повагою до простору і погоджує зйомки з адміністрацією.
Тим часом юристи підтверджують: у приватному закладі власник має право встановити свої правила. Водночас у публічному просторі креатори мають право знімати, але й повинні стежити, щоб не заважати іншим та не порушувати право на приватність.
Загалом численні відео з коментарями, постійні дискусії в Threads і Instagram, суперечки про межі творчості та комфорту – все це перетворило ситуацію на яскраву ілюстрацію змін в українській культурі споживання. Звісно, UGC не зникне, але креатори мають розуміти: якщо заклад просить не знімати – це не війна проти креативу, а спроба зберегти простір для відпочинку, а не “виступу на публіку”.
Як власники київських кав’ярень вирішують проблему гостей з ноутбуками
Нагадаємо, Інформатор розповідав, що київських кав’ярнях поширюється новий тренд, який викликає емоційні дискусії і серед відвідувачів, і серед власників закладів. Йдеться про заборону ноутбуків у кафе, оскільки працюючі за ними кияни займають місце і не приносять прибутків. Відвідувачі здебільшого проти “коворкінгу” у кав’ярнях, а ось власники закладів вважають, що обмеження мають запроваджуватися лагідно та продумано.
Виявилося, що для деяких з них введення обмежень або заборони працювати там, де люди відпочивають та п’ють каву, справа не нова. Аби офіси не “переїхали” до кафе, для тих, хто працює, в деяких закладах роюлять великі “комунальні столи”. Але всі інші столики були “no laptop”, тобто заборонені для відвідувачів з ноутбуками. Простір поділений, і всі займаються своїми справами.
У деяких закладах гості можуть сідати де завгодно, втім, адміністрація закликає не влаштовувати гучні зуми з переговорами та конференціями. Або ж для відвідувачів з ноутами відкривають малий зал з індивідуальним столиками, втім, це не позбавляє їх заборони на гучні зуми та необхідності зробити замовлення.
Інформатор повідомляв про київську кав’ярню, що зібрала гроші на відновлення за півдня ракетної атаки на Київ, що сталася 20 грудня 2024 року. Після того, як кав’ярня One Love зібрала донати у розмірі 130 тис грн.на відновлення за декілька годин, соцмережі вибухнули дискусією про моральність та правильність зборів.
Готовність киян до пожертви викликала негативні емоції в “консервативних” волонтерів, що за майже 3 роки війни вже “напівпрофесійно” збирають гроші на ЗСУ. Допомогу приватному бізнесу навіть називали ознакою “морального банкрутства”.
