Укриття в школах Києва після повітряних тривог перетворюються на смітники, заповнені пляшками, недопалками і зламаними меблями. На фоні браку безпечних місць для укриття під час нічних атак навчальні заклади відкривають свої двері для усіх, натомість отримуючи спотворене середовище. Перше про безвідповідальність дорослих відвідувачів заговорили керівники навчальних закладів Оболонського району.
З кожною тривогою руйнувань стає все більше
Директорка спеціалізованої школи №14 Ольга Лосенко перша публічно висловилася про масштабну проблему. За словами Ольги, укриття в її навчальному закладі облаштоване з мінімальним комфортом, і під час тривог його відкривають для жителів району. Проте після кожної ночі працівники школи знову і знову стикаються з руйнуваннями.
“Стільці, на яких щодня сидять наші діти, – поламані, частина порізана. Каремати та татамі, що слугують підлоговим покриттям, – порвані. А після чергової тривоги – пляшки, у тому числі з-під алкоголю… Ми не просимо – ми закликаємо: бережіть майно, думайте про інших, будьте людьми,” – написала Ольга Лосенко.
Директор ліцею “Оболонь” Євген Поляков підтвердив її слова, що в його закладі після тривог також фіксують руйнування та порушення. Після однієї з останніх ночей його співробітники знайшли зламані лавки, залишки алкоголю, сміття та шерсть тварин на подушках для лав, а також різкий запах, залишений домашніми улюбленцями.
“Закон дозволяє приходити з тваринами! Ми не перешкоджаємо і розуміємо тривогу власників. Але треба поважати ліцей, його працівників та дітей. Наше укриття – це територія школи, де навчаються діти та шукають безпеку під час тривоги! Це не кафе, не парк, не готель!” – наголосив директор, додавши, що коли вахтер робить зауваження, відвідувачі часто загрожують дзвонити Кличку, щоб поскаржитися.
До “директорського флешмобу” проти вандалів приєдналася директорка ліцею №7 Тетяна Осадча. Спочатку вона не хотіла виносити цю тему в публічну площину, але зрештою вирішила, що більше мовчати не може.
“Ми поступово створювали тут нормальні умови для перебування: з’явилися меблі, зручні столики та стільці, ми перенесли диванчики… Але з кожною новою тривогою стає все болючіше,” – написала Осадча.
У своєму дописі вона зазначила наслідки ночей з великою кількістю людей: перевернуті та пошкоджені меблі, залишки їжі, окурки і пляшки з-під алкоголю, а також агресивна поведінка серед інших присутніх. І все це – на очах дітей, які також перебувають в укриттях, що стають небезпечним місцем.
“Ми категорично проти таких дій. Укриття – не місце для вечірок, куріння і розпивання алкоголю,” – підкреслила директорка.
Директорка ліцею “Гармонія” Наталія Кондратенко також підтримала колег. Вона зазначила, що в її закладі ситуація схожа.
“Ми облаштовуємо простір для комфорту, а вранці стикаємося з жахом, брудом, все перевернуте після тривоги,” — написала вона.
Установка камер та збереження голих стін
Дописи керівників навчальних закладів викликали активне обговорення серед мешканців столиці. І хоча публічно цю проблему підняли директори чотирьох шкіл на Оболоні, з коментарів видно, що ситуація стосується й інших закладів. Кияни, які користуються шкільними укриттями під час тривог, також діляться своїми враженнями.
“Виходила майже останньою. Знайшла купу лушпайок від насіння під лавкою. У внутрішньому дворі – пляшка з-під коньяку, недопалки… Хтось це зробив, і мені було соромно,” – так описала свій досвід перебування в укритті школи № 216 одна з коментаторок.
Кияни зауважують, що це, на жаль, невипадкові ситуації – радше, гірке правило. Але схвальні коментарі в соціальних мережах проблему не вирішать. Не допустити людей до укриттів – це зовсім не вихід, оскільки це протизаконно.
Серед пропозицій для вирішення проблеми, яку озвучують кияни, найчастіше звучить установка камер спостереження, щоби потім виставляти на показ порушників. Також пропонують попереджати відвідувачів про відповідальність за правопорушення і згадувати, що такі дії фіксуються камерами, що веде до складання адміністративного протоколу зі штрафами від 3 до 7 тисяч гривень. Інші рекомендації включають введення нічного чергування для муніципальної варти або офіцерів безпеки при школах, а також усунення шкільного майна з укриттів і виклик поліції при порушеннях.
Чому проблема укриттів стала критичною, і чому влада не реалізує модульні укриття
Нагадаємо, нещодавно Інформатор писав про те, що часті масовані атаки на Київ роблять питання нестачі укриттів критичним. Люди витрачають години на пошуки притулку під час тривоги — і часто безрезультатно. Міністерство пропонує рішення, якого мало б бути давно: використовувати паркінги для укриття киян.
Також ми надавали позицію влади в Києві щодо облаштування мобільних укриттів. У КМДА пояснили, що місто не має права вводити такі укриття в експлуатацію через недосконале законодавство. У КМДА також відреагували на ідею керівника “військової” адміністрації Тимура Ткаченка, який пропонує впровадження модульних укриттів у столиці на прикладі тих, що вже функціонують у Дніпрі, Харкові, Миколаєві, Одесі і Херсоні.
