Паркінг, розташований під велотреком у Києві, міг би слугувати укриттям для жителів сусідніх районів, але дотепер залишається “невидимим”. Отримати такий статус сьогодні не є складно – досить просто “не включати” його до списку захисних споруд, що звільняє від обов’язку забезпечувати доступ людей під час повітряних тривог. Проте, існує одна цікава деталь: цей паркінг – це не приватна власність, а комунальна, тобто фінансована коштом киян, які, однак, не можуть ним скористатися у якості укриття.
На цю парадоксальну ситуацію звернула увагу київська журналістка Леся Падалка. За її словами, паркінг під велотреком зачиняють у разі повітряної тривоги, аби уникнути скупчення сторонніх людей. І не важливо, чи є вільні місця на паркінгу – двері просто закриваються.
“Бо, вгадайте що? Він не з’являється на карті укриттів. Тому діти та їх батьки, які тренуються там, змушені шукати захист під деревами в парку в разі балістичної загрози,” – підкреслила Леся Падалка.
Ситуація виглядає, м’яко кажучи, дивно: з одного боку, міська адміністрація закликає власників приватних паркінгів перетворити їх в укриття. Тобто, подати заявку на внесення до списку захисних споруд, щоб об’єкт потрапив до міської мапи укриттів. З іншого — “не помічає”, що під носом, у центрі Києва, існує комунальний паркінг, якого чомусь немає ані в переліку, ані на карті. Проте, рішення є: за словами транспортного експерта Олександра Гречка, причина в домовленостях, які дозволяють комунальним об’єктам перетворюватися на приватні.
“Там 40 паркомісць і незрозумілим чином він завжди зайнятий. Бо хтось домовився, щоб його авто завжди стояли за кілька тисяч гривень. Таким чином, кияни фінансують комунальні паркінги, але значна частина місць дістається лише кільком хитрим осіб. Решті – зась,” – зазначив експерт.
Але на одне питання – чому не пускають “чужі” автомобілі, і зовсім інше – чому не допускають “своїх” людей у випадку, коли їм загрожує небезпека. І виходить, що навіть у ситуації з недостатньою кількістю укриттів у Києві, з’являється можливість, щоб підземна стоянка в самому центрі міста, збудована на гроші платників податків, не була занесена до списку захисних споруд. А отже, не мала зобов’язань пускати людей під час тривог.
До речі, ситуація з укриттями на мапі змінюється так, що кияни повідомляють: голови ОСББ можуть “домовитися”, щоб вже існуючі укриття, ніби перестали існувати. За словами Лесі Падалки, це стає спільною тенденцією, бо вирішення питання є простим – досить довести, що укриття не відповідає вимогам. І тоді не потрібно відкривати-закривати, слідкувати за чистотою та, головне, нести відповідальність.
Кияни звернулися до Ткаченка з питанням, куди ховатися за відсутності укриттів
Нагадаємо, Інформатор повідомляв, як після чергових масованих повітряних атак 17 та 23 червня мешканці столиці залишають публічні звернення до очільника КМВА Тимура Ткаченка в соціальних мережах. Він ще на початку 2025 року обіцяв зробити укриття одним із ключових пріоритетів у своїй діяльності і публічно критикував міську владу за повільні дії. Проте наразі замість нових укриттів кияни отримують лише інформаційні кампанії. І, як відзначають самі жителі, цього явно недостатньо — адже в умовах війни важливе не гасло, а двері, які дійсно відкриються під час тривоги.
Також ми повідомляли, що власників занедбаних автомобілів, які планують евакуювати з вулиць і внутрішньоквартальних проїздів, попереджають про вивезення. З цією метою під “двірники” таких машин вкладають папірці від районної адміністрації з контактними даними та поясненням, що автомобіль буде евакуйовано, якщо його власник не перепаркує. Цікаво, що в поясненні наводиться інформація про те, що саме мається на увазі під “покинутими” автомобілями – але далеко не всі транспортні засоби, які отримали попередження, відповідають цьому визначенню.
