Школам слід надати право залишати учнів на другий рік навчання у тому ж класі з метою “компенсації навчальних втрат”. Таку ініціативу висунула українська освітня омбудсменка Надія Лєщик під час зустрічі з міністром освіти та науки Оксеном Лісовим напочатку грудня. Теми зустрічі, яких було більш ніж 10, посадовець опублікувала 10 грудня на офіційній сторінці у Facebook.
За її словами, учнів слід залишати на другий рік за наявності однієї з трьох умов. А саме:
- наявності початкового рівня навчальних досягнень дитини;
- тривалого пропуску уроків;
- відсутності протягом одного навчального семестру.
Освітній омбудсмен пропонує у такому разі залишати дітей на повторний курс щодо рішення педагогічної ради. Тобто без згоди батьків.
Лєщик вказує, що “з багатьох питань” вони з Лісовим “досягли спільного бачення щодо їхнього вирішення”. Але не конкретизує, чи було серед них питання щодо залишення на другий рік.
Українські школярі за кордоном та глибоке занепокоєння Лісового
Українські старшокласники масово виїжджають за кордон. Особливо це стосується хлопців-підлітків, які навчаються в 10-11 класах. Така тенденція виникла через війну в Україні – 17-річні хлопці мають ставати на військовий облік, а вже з 18 років їм заборонений виїзд з України.
Про це 11 жовтня під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий. За його словами, МОН спонукає дітей залишатися в Україні. Лісовий наголосив, що ключове, що Міносвіти має запропонувати учням, – це якісну професійну, передвищу та вищу освіту. Очільник МОН також заявив що західна освіта частково міфологізована, а ті вищі навчальні заклади, в які вступають українці, нібито не кращі за вітчизняні регіональні виші.
Як повідомляє Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на жовтень за кордоном перебуває 1,4 мільйона українських дітей-біженців. Втім, з них 600 тисяч не відвідують школу та інші заклади освіти.Один з найнижчих показників у Молдові – лише 8% українських дітей біженців відвідують там школи. Також низькі показники у Хорватії та Великій Британії – 16% та 17% відповідно.
Від початку повномасштабного вторгнення Німеччина прийняла понад 1 мільйон українських біженців. Серед них приблизно 200 тисяч дітей, які навчаються в місцевих школах. Згодом ці діти стануть “мостом” для подальшої співпраці між Україною та Європейським союзом, заявив посол Німеччини в Україні Мартін Єгер у листопаді 2024 року.
