На місці Синього озера на Виноградарі тепер розташований котлован з брудною водою, де місцеві жителі бояться купатися. Результати порятунку однієї з найбільш занедбаних водойм столиці поки не надто радують. Звісно, залишається надія, що результати ревіталізації Синього, як обіцяли комунальники на старті, стануть помітними не одразу. Проте екологи вважають, що насправді це чергова профанація.
Купатися небезпечно: брудна вода і ноги застрягають
Як повідомляє Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ), у травні рівень води у так званому відновленому Синьому озері впав принаймні на пів метра, незважаючи на дощову погоду. Мешканці Виноградаря скаржаться, що купатися у цій водоймі небезпечно, бо вода мутна, а ноги застрягають у глині. Потік води з сусідньої частини озера, який подавався через спеціальні канави, припинився, і тепер котлован, викопаний комунальниками, знову висихає.
“На місці вбитого київською владою Синього озера викопали невеликий котлован розміром приблизно 70 на 20 метрів та глибиною близько 1,5 метра. Для порівняння: параметри природного Синього озера становили – довжина 700 метрів, ширина – 200 метрів, площа – 15 га. Крім того, на берегах котловану, тобто штучно створеному КП “Плесо”, прокопано дві канави, в які пішла вода з сусіднього озера, яке вважалося другою частиною Синього озера. В результаті ця друга частина також була фактично знищена, а Синє озеро так і не відродилося. Варто додати, що Київводоканал злив у котлован також так звану “технічну” воду”, – зауважують у КЕКЦ.
В КП “Плесо”, яке відповідає за озеро Синє, про процес ревіталізації та його проміжні результати мовчать. Востаннє підприємство публічно обговорювало проблему забруднення озера 25 квітня. У своєму дописі “Плесо” запевнили, що після виїзду фахівців і дослідження води критичних перевищень не виявлено, індекс токсичності в межах норми, а вміст нафтопродуктів у пʼять разів нижчий за допустимий. Проте на численні запитання киян про подальшу долю водойми, її благоустрій і завершення робіт комунальники не дали жодної відповіді.
“Лагодили комп’ютер молотком”
Директор КЕКЦ Володимир Борейко вважає поточний процес відновлення профанацією і порівнює його з “лагодженням компʼютера молотком”. Хоча екологи попереджали, що це буде рятування “наосліп”, коли історія з відродженням озера розпочалася восени 2024 року. Тоді київська влада оголосила про “ревіталізацію” Синього озера, на яку виділили 81 млн грн.
Роботи почалися з масштабного розриття: комунальники очистили понад 43 тисячі кубометрів дна, укріпили береги, а замість природного водоймища зʼявився штучний котлован на глибину півтора метра. Проте екологи знову ж таки акцентували на тому, що технічна розчистка не відродить озеро, якщо не відновити джерела і водозбір. Володимир Борейко висловив занепокоєння, що джерела можуть бути втрачені, адже ґрунтові води могли знизитися до глибини 10 метрів. Він додав, що будівництво багатоповерхівок поряд призвело до критичного падіння рівня ґрунтових вод, а з трьох боків природна вода вже не надходить до озера, а потрапляє в зливову каналізацію.
Наслідки цих рішень видно вже зараз – озеро міліє, адже не має стабільного джерела живлення, хоча опадів цієї весни було достатньо. Як відомо, нестачу води в лютому 2025 року комунальники намагалися пояснити аномально теплою зимою та низьким водопіллям. А восени 2024 року попереджали, що результати відновлення можуть проявитися не одразу, а через кілька років.
Тим часом зелену зону навколо знищено, частину дерев і кущів викорчували, територію засипали піском. Ці купи піску заважають воді з водозабору стікати до озера природним шляхом. А друга частина Синього озера, звідки подавали воду, також майже повністю спорожніла. Нині на розритому просторі мало не тільки води, а й тіні, прохолоди та життя, а у киян залишається лише одне питання: це вже кінець, чи чергова пауза перед забудовою?
Як “Синє” озеро на Виноградарі спочатку зникло, а потім – почало відроджуватися
Нагадаємо, у вересні 2024 року Інформатор повідомляв про те, що на Виноградарі нарешті розпочалися роботи з відновлення озера Синє – так звана активна фаза. Протягом тижня комунальники облаштовували технічний майданчик, прокладали тимчасові технічні дороги для доступу до робочої зони, ввели необхідну техніку. В результаті стартував процес розчистки озера, а головне завдання комунальники бачили в очищенні дна та берегової лінії.
А в березні 2024 року Інформатор констатував остаточне припинення існування озера “Синє”. Світлини з висохлим дном озера розповсюджували в соцмережах місцеві жителі. Якщо навесні попереднього року залишалася невелика смуга води, то у 2024 році вона зникла – від озера залишилася лише ділянка зволоженої землі.
