У ніч з 4 на 5 травня 2025 року помер Віктор Авдишев, колишній очільник легендарного київського бандугруповання 90-х років. Причиною смерті став нібито тромб, що відірвався від стінки судини. Інформатор пригадує, чим запам’ятався киянам цей видатний спортсмен та сумнівний діяч з кримінального світу.
Банда Авдея: змушував називати себе “татом”
Про загибель Віктора Авдишева повідомив київський кримінальний журналіст Віталій Губін у Facebook. Він зазначив, що той помер у ніч на 5 травня, а причиною став нібито тромб, що відірвався від стінки судини й заблокував кровоток. А також нагадав, що Авдишев, який був більше відомий, як “Авдиш” в українській столиці понад 20 років тому, очолював одне з легендарних бандугруповань 90-х років.
До початку кримінальної кар’єри Авдишев був радянським борцем класичного стиля. Він ставав чемпіоном та призером чемпіонатів СРСР, Європи й світу, і ще 1976 року став майстром спорту СРСР міжнародного класу. Але 1986 року полишив великий спорт, і ще деякий час займався тренерською роботою: деякі з його вихованців навіть займали призові місця на Олімпіадах. З кінця 1980-х років Авдишев осів у Києві: тут обіймав посади президента місцевих баскетбольного клубу “ЦСКА-Ріко” й спортклубу “Меркурій”.
Втім, українські спецслужби дуже швидко встановили, що великий спорт є для Авдишева, радше, прикриттям – а сам він став лідером наймогутнішого у Києві ассирійського злочинного угруповання. На початку 90-х з’явилися публікації, у яких слідчі розповідали, що “Авдей” зі своєю бригадою обклав даниною більшість великих бізнесменів, примушуючи їх називати себе “татом”. Щомісяця кожний комерсант повинен був платити Авдишеву від 10 до 100 тисяч доларів.
“Працювали” на ринку на Республіканському стадіоні
Розквіт діяльності Авдишева збігся у часі із популярністю Споживчого товариства “Меркурій”. В Україні ним керували Семен Юфа та Олександр Пресман, відомі у 90-ті ділки, і саме Юфі вдалося добитись від тодішнього мера Києва, Івана Салія, рішення про роботу речового ринку на Республіканському стадіоні. Кримінальне угруповання “Авдея” на піку навіть не ховалося: рекетири мало не офіційно збирали з підприємців данину, влаштувавши “каси страхування” товару. Тоді кількість бійців Авдишева виросла до максимуму у приблизно 700 чоловік.
Незгодних “Авдей” лякав своїм авторитетом в Україні, а якщо це не допомагало, – бив на міському стадіоні. Довго така ситуація тривати не могла: Авдишева разом з його поплічниками заарештували 1995 року, у Києві відбувся суд. Але за тиждень до вироку він умовив суддю відпустити його на похорони матері і за підробленим паспортом втік до Азербайджану. Тоді Авдишева заочно засудили до чотирьох років і оголосили про міжнародний розшук.
У 1999 році Авдея піймали в Баку, але місцева влада відмовилася віддавати його українцям. Пояснили це тим, що перший радянський паспорт Авдишев отримав в Азербайджані, і на цій основі влади республіки визнали його своїм громадянином. Вже після цього його затримували російські правоохоронці – у 2001 році біля П’ятигорська, куди той повіз спортсменів з Азербайджану. Дізнавшись, що борець перебуває у міжнародному розшуку від України, його відправили до СІЗО, втім, його відпустила суддя місцевого суду.
Останній час Авдишев мешкав у Росії, де він створив сім’ю з молодою дівчиною. Азербайджанські ЗМІ повідомляли, що колишній кримінальний лідер взяв собі прізвище дружини, тож принаймні десятиліття його знали вже під іменем Віктор Кочієв. Ймовірно, там, у РФ, він і помер, принаймні, поки що жодних даних про місце смерті відомого мафіозі немає.
Як сучасні “авторитетні” люди виходять на свободу під заставу
Нагадаємо, у травні 2024 року Інформатор писав про те, що у Броварах біля Києва сталася сутичка між представниками поліції та місцевим кримінальним авторитетом Віктором Журавлем, який більше відомий, як “Журавель” чи “Віхо”. Чоловік лаявся та плювався, а потім дістав пістолет та почав ним розмахувати. За скоєне його затримали та доправили до ізолятора.
Трохи пізніше ми повідомили, що Віктор Журавльов, більш відомий як кримінальний авторитет “Журавель”, вийшов на волю. На суді він прикривався військовою службою, мовляв через це має бути на свободі. Ветеран війни Олег Симороз обурливо відреагував на цей випадок.
