Як з католиків зробили бідних родичів: Мінкульт вагається, чи повертати Миколаївський костел київській парафії

Мінкульт, ймовірно, таки не має наміру завершувати виселення Будинку органної музики з костелу св. Миколая у Києві та передавати споруду римо-католицькій громаді у повноцінне користування. Це випливає з відповіді відомства на рішення Дніпропетровського окружного райсуду, який днями зобов’язав державний орган повернути костел київській парафії. Віряни вже заявили: чиновники трактують договір використання приміщень неправдиво, і це маніпуляція з боку державного органу. У юридичних тонкощах, що оповили найбільший католицький храм країни, єдину в столиці споруду в неоготичному стилі і – що найголовніше – осередок київської римо-католицької громади, розібрався Інформатор.

На суді свідчив навіть онук будівельника, чия контора зводила костел

24 січня 2025 року окружний райсуд у Дніпрі виніс рішення, згідно з яким зобов’язав Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, і Національний будинок органної та камерної музики передати київський костел св. Миколая (“той самий”, архітектора Городецького) у постійне користування вірянам. Рішення важливе, бо римо-католицька громада змогла підтвердити в судовому порядку: саме вона будувала споруду власним коштом у 1899-1909 роках, і вона має розпоряджатися будівлею у столиці.

“Були вивчені томи історичних документів, отримані свідчення нащадків меценатів того часу. В судовий процес був залучений відомий американський підприємець з украінським корінням та громадський діяч Марк Гінзбург, який є онуком Льва Гінзубрга, київського будівельника, Будівельна контора якого безпосередньо будувала Костел Святого Миколая”, – розповіла про збір доказів адвокатка Олена Доненко.

У Мінкультури вичекали декілька днів, і вже у вівторок, 28 січня, вийшли з публічною позицією: ще у 2022-му передали костел у користування римо-католицькій громаді, уклали договір. І додали, мовляв, статус будівлі є незмінним: це державна власність, і держава дбає про її збереження й консервацію, зокрема, після російського ракетного удару в грудні 2024-го.

“МКСК офіційно заявляє, що ще у 2022 році Костел Святого Миколая був переданий у користування римо-католицькій громаді на підставі договору, укладеного між цією релігійною громадою та Державною організацією “Національний будинок органної та камерної музики України” на виконання доручення Президента України. На сьогодні римо-католицька парафія є єдиним користувачем будівлі”, – зазначили у Мінкульті.

На перший погляд, ситуація є такою: костел на місці, римо-католицька громада – всередині нього, і “яких ще реформ вам не вистачає”. Але якщо вдатись у деталі, то Мінкульт, принаймні, лукавить, кажуть у самій громаді.

Як з католиків зробили “бідних родичів”

Отже, римо-католицька парафія св. Миколая, що опікується костелом, повідомила про хиби в позиції Мінкульту. Там кажуть: документ, на який посилається державний орган, не дозволяє вірянам саме “користуватися” костелом, а лише дає право його “використовувати”, що юридичною мовою є зовсім не тотожним поняттям.

“Ще на суді представники Мінкульту раптово почали заявляти, що немає взагалі ніяких проблем, адже парафія використовує приміщення костелу. І воно ніби так — наприклад, зараз ми тут сидимо (у приміщенні костелу – Ред.), отже, маємо доступ до приміщення, але це називається “використання”. А поняття “користування” – це саме статус, закріплений у законодавстві: коли парафія стане користувачем, вона сама вирішуватиме, коли і де їй проводити богослужіння, коли – освітні заходи, а коли – ремонтувати й прибирати приміщення, не питаючи щоразу дозволу”, – пояснила адвокатка Олена Доненко.

Якщо по-простому, можна провести аналогію із родичем, якому люб’язно дозволили пожити у кімнаті. Він може увімкнути ноутбук у розетку, але щоб переставити крісло чи повісити картину на стіну, вже треба питати дозвіл. Абсурд ситуації в тому, що саме цей родич і був тим, хто “збудував” цю кімнату, дбав про неї, а за радянських часів був з неї грубо виселений – виходить, деякі “комуністичні” традиції держава таки плекає.

Аби виправити ситуацію, наполягає римо-католицька громада Києва, держава має прийняти окреме юридичне рішення про передачу костелу в безоплатне користування релігійній організації – саме це Мінкульт і зобов’язаний зробити за рішенням суду. Таким чином, у всіх реєстрах статус користувача будівлі костелу буде закріплений в усіх реєстрах не за Будинком органної музики (після знищення органу під час пожежі у вересні 2021-го ця установа взагалі існує на папері), а за парафією.

До речі, у самому договорі, на який посилається Мінкульт, є пункт, згідно з яким будівля має бути передана громаді. У п.6.1 мовиться, що договір діє “до юридичного оформлення передачі приміщення Костелу Користувачу у користування”. Відтак, у парафії закликали державний орган виправити помилку у своїй заяві.

“Мінкульт неправдиво трактує цей договір, і поширює інформацію, що не відповідає фактам”, – додали у парафії св. Миколая.

Костел має потужну опікунську раду

Насправді, ще задовго до ракетного обстрілу середмістя Києва вранці 20 грудня 2024 року будівля костелу потребувала реставрації. У лютому 2024 року кореспондент Інформатора зробив детальний репортаж з будівлі, тоді в ролі його “екскурсовода” виступив сам настоятель парафії, отець Павло Вишковський. Після детального огляду стін, склепінь та підмурків стало очевидним, що споруда перебуває у жалюгідному стані.

Так, “знизу” костел страждає від підземних вод, грибків та вібрації від потягів метро. Зверху – втрачає унікальні фронтони фасаду, ліпнина, каже отець Вишковський, відпадала від стін просто під час сильних поривів вітру. Після ракетної атаки та ліпнина, що погано трималася, впала долі – тепер під загрозою падіння вже ті частини фронтону, що раніше трималися міцно.

“Католики хочуть зробити у храмі глобальну реставрацію: від фундаментів, що підтікають, до дірявого даху. Саме тому необхідно вже завершити цю тяганину, і юридично оформити право громади на постійне користування”, – наголошує нині отець Павло Вишковський.

У яку суму оцінюється ремонт нині, невідомо: потрібно проводити детальні дослідження. Станом на початок 2024-го Інформатору називали цифру у кількадесят мільйонів доларів – і навіть ці неконкретні оцінки також були попередніми. Проте парафія вже спромоглася зібрати потужну опікунську раду, до якої увійшла наукова будівельна еліта (Олександр Кащенко, д-р техн. наук, проф., зав. кафедри основ архітектури КНУБА, віце-президент ХК “Київміськбуд” Володимир Стефанівський, доцент кафедри будконструкцій та мостів “Львівської політехніки” Геннадій Гладишев).

Пусті обіцянки: влада пропускала одну дату за іншою

Нагадаємо, Інформатор вже не раз повідомляв про те, що римо-католицька громада Києва вимагає повернення костелу. Аргументи очевидні – віряни будували споруду своїм коштом, і за попередньою домовленістю з Мінкультом будівлю мали б повернути ще 2022 року.

Востаннє гучну обіцянку повернути костел прем’єр-міністр Денис Шмигаль давав 2 лютого 2024 року. Тоді він сказав, що Мінкульт “вживе усіх заходів”, аби парафія отримала споруду, причому, саме у “користування” до 1 травня 2024 року. Втім, дата минула, а проблема так і лишилася без вирішення – лише вчергове загострилася після грудневого ракетного обстрілу.

Джерело