Ресторан ChaCha, який зайняв місце колишнього магазину “Рошен” на Хрещатику, намагався прибудувати літній майданчик до закладу з боку Бесарабського ринку. Нині тротуар поряд із закладом розібраний, а прохід по ньому – перекритий картатою будівельною стрічкою: це створює максимальну незручність для пішоходів, що намагаються оминути заклад у “час пік”. Ми ж вирішили зазирнути до самого ресторану, що належить Дмитрові Оцабрику – засновнику й гендиректору компанії Grace Agro.
Тротуар, на якому заклад мав намір збудувати собі терасу, зараз огороджений будівельною стрічкою. Його частина – та, на якій розібрали бруківку – в ширину сягає понад 1,5 метри. Для проходу пішоходів залишається приблизно стільки ж – якщо врахувати, що на тротуарі, де “експерименти” рестораторів мають обходити кияни, ще й ростуть дерева в квадратних клумбах. Рішення про літню терасу було не просто хибним, а й зухвалим.
Відтак, Інформатор зацікавився тим, що ж за ресторан вирішив вкрасти в киян частину тротуару. Місце на розі вулиці Хрещатик та Бесарабської площі, м’яко кажучи, “намолене”: до березня 2023-го у цьому приміщенні працював магазин Roshen, відомий своїми естетичними вітринами. А ще раніше, до 2009-го, тут працював перший київський стереокінотеатр “Орбіта”. Його приватизували у 2007-му, і він призупинив роботу на два роки, а тоді – зовсім зачинився через економічну кризу.
Відтак, заклад-“наступник”, що розташувався на цій локації, має тримати високу ноту. З літа-осені 2023-го це – грузинський ресторан ChaCha підприємця й ресторатора Дмитра Оцабрика (він має заклад з такою самою назвою у Кропивницькому, а ще – є засновником і гендиректором великої компанії Grace Agro, що обслуговує агрохолдинги та окремих фермерів, продаючи насіннєвий матеріал, добрива, сільгосптехніку тощо.
Від самого входу у ресторані не полишає враження, що відвідувач потрапив до музею побуту. На стінах – килими з вишитими/тканими грузинськими народними мотивами, просто під стінами, а також у нішах і шафках стоять амфори та глиняні сосуди з-під вина. На мінус першому поверсі просто зі стіни вигулькує глиняне фальш-вогнище (втім, хтозна, може, воно й у робочому стані), а сходи та ліфт “охороняють” дві фігури манекенів, вдягнутих чомусь у чорні спортивні костюми та стилізовані папахи.
З історичних невідповідностей – дерев’яний віз, навантажений овочами і тими-таки глиняними амфорами для вина, що виставлений у першому поверсі. Він надає закладу відчуття “українськості”: не відмовляючи грузинському народові в транспортних відкриттях та ремеслах, зазначимо, що саме з такими возами наші чумаки ходили по сіль. Втім, інтер’єр виконаний зі смаком і навіть любов’ю до Грузії – чого варті лише світлі дерев’яні панелі, з яких вимощена стеля, чи стильні рамочки з простих лозин навколо видів Тбілісі на стінах.
А от цінову політику складно назвати гуманною: закуски починаються з 320 грн (асорті з пхалі), сирна таріль коштуватиме 350 грн, а асорті м’ясних рулетиків – 590 грн. Перші страви десь в таку ж ціну: чанахі – 430 грн, чакапулі з баранини (тушкована гомілка у вині) – майже 200 грн. Традиційна грузинська долма коштуватиме 410 грн, аджарський хачапурі з 4 сирів – 300 грн, його більш складна версія з креветками – 540 грн.
Власне, сама чача – грузинський аналог бренді, але з мезги, твердої фракції віджимки винограду, коштує 85 грн за 50г (марка Gurji). Якщо є бажання замовити цілий шкалик на півлітри, це стане вже у 750-835 грн, залежно від марки. Таким чином, рахунок за вечір для родини з чотирьох людей може скласти понад 5 тисяч гривень.
Чи вартий дорогий грузинський ресторан місця, де він розташований – питання філософське. На розі біля Бесарабки точно можна було б відкрити більш концептуальний заклад, аніж “чачаварня” із захмарним цінником та кумедними фігурками з носами, що стирчать крізь бороди. А тим паче, сюди варто було б запросити того підприємця, який не буде нахабно намагатися вкрасти в киян частину пішохідної зони.
Як ми обирали наймажорніший ресторан у Києві, і потішили цим пішоходів на вул. Рогнідинській
Нагадаємо, днями Інформатор вирішив провести експеримент, і обрати наймажорніший ресторан у Києві за парковкою під закладом. Ми проїхалися по закладам у середмісті столиці, сфотографували паркінги біля центральних входів та порахували приблизну вартість автівок біля кожного з закладів. “Переміг” рибний ресторан Porto Maltese, що розташований на пл. Лесі Українки навпроти ліцею ім. Богуна – там ми побачили “найдорожчий” паркінг (та і всередині було чимало народу).
Найцікавіше – те, як самі ресторатори відреагували на публікацію Інформатора про “наймажорніший” заклад у Києві. Біля ресторану BEEF у середмісті були наново встановлені антипаркувальні обмежуючі стовпчики, що не дозволяють автівкам заїжджати на тротуар перед закладом. Адже напередодні наш кореспондент зафіксував, як автівки відвідувачів паркуються просто на бруківці пішоходного переходу під рестораном у середмісті.
