Замість реновації – яма: у Києві розгортається скандал довкола перебудови Київпроєкту

У самому серці Києва, на вулиці Богдана Хмельницького, чергова гаряча точка забудови. Колись тут височіла модерністська будівля “Київпроєкту” – знаковий проєкт радянського архітектурного спадку, якому планували дати нове життя і провести реновацію. Тепер – залишки стилобату, будівельна огорожа і скандал, який тільки набирає обертів.

Про наслідки “реконструкції” будівлі Київпроєкту на своїй сторінці у Facebook повідомила медійниця Леся Падалка. На фото ще нещодавно цілісна споруда розвалена аж до фундаменту. 

“На фото – все, що лишилося від досить нової бетонної будівлі. Думаю, що коли ми називали Київпроєкт містобудівною помилкою і архітектурним дисонансом центру Києва, ми просто ще не уявляли собі амбіцій і смаків забудовників цієї тепер ділянки”, – зазначила Падалка.

У коментарях під дописом кияни глузують і лютують водночас: “Тепер нема ані Київпроєкта, ані його будівлі”, “Шуршать під час війни – віджимають усе підряд”. Але найгостріше питання – де тепер архів “Київпроєкту”, і що буде зі спадком? 

За словами голови Ради з урбаністики Києва Віталія Селика, частину архіву все ж вдалося зберегти. Він повідомив, що повоєнна частина у Києві в залишках “Київпроєкту” – можна зробити запит, і вони зроблять витяг чи фотокопії по конкретному об’єкту. Довоєнні проєкти передані у технічний архів у Харкові. Тим часом, забудовники мовчать – ані пояснень, що відбувається, ані чіткої інформації про збереження історичної документації.

Сама реконструкція будівлі розпочалася ще в серпні 2022 року. Тоді компанії SAGA Development та Perfect Group оголосили про масштабну ревіталізацію комплексу. Замість офісів обіцяли створити багатофункціональний простір з апартаментами, публічним зимовим садом, музеєм, коворкінгами та просторами для урбаністів. “Ми хочемо зберегти історичний характер будівлі, яку створювали для радянських архітекторів”, — заявляв тоді Андрій Вавриш, CEO SAGA.

Втім, обіцянки “пам’ятати про модернізм” швидко змінились на новий фасад, додаткові поверхи та риторику про “необхідну пластичність форм”. 16-поверховий комплекс мав вирости до 24 поверхів, попри те, що ділянка розташована в зоні, де дозволено не більше 9. Хоча ще у 2019 році той самий Вавриш казав: “Ми повинні мати виважену концепцію модернізації, провести дослідження та проаналізувати різні сценарії розвитку простору”.

Судові заборони на будівельні роботи теж були. У 2021 році в рамках кримінального провадження ДБР суд заборонив будь-яку реконструкцію на цій території. Та вже за рік роботи стартували.

Реновацію подавали як дбайливу, яка нібито “зберігає ритміку фасаду”. Та архітектори вже тоді били на сполох: вертикалі зникають, горизонталі стають пласкими, просторове рішення втрачає глибину. “Брутальне знесення бруталізму”, – так назвав це архітектор Гліб Ушаков.

Щодо власників, у 2018 році інститут “Київпроєкт” викупив колишній заступник Черновецького Денис Басс. За інформацією “Хмарочоса”, вже за рік з’явилася компанія Kyivproekt Development, а з нею – плани на офісно-житловий комплекс. Саме тоді, за твердженням активістів, почали “гасити” модерністську складову, натомість розкручуючи комерційну.

На жаль, у цій історії майже немає місця публічному контролю. Усе відбувається “між своїми”: одні руйнують, інші погоджують, треті продають. А мешканці міста спостерігають, як чергова знакова будівля перетворюється на інвестиційний об’єкт із сумнівною архітектурною цінністю.

Суди відмовляють забудовникам на користь активістів та держави

Нагадаємо, що у середині грудня 2023 року Подільський районний суд Києва відмовив у задоволенні позову забудовника “Квітів України” у справі проти активіста Тараса Грицюка. Забудовник раніше подав до суду на активіста за “розповсюдження неправдивої інформації, яка зашкодила діловій репутації компанії”.

Також днями ми писали про те, що суд заборонив перебудовувати готель “Прага” поблизу Софії Київської під офісний центр. Тим самим суд став на сторону Мінкультури та інформполітики, яке виступає проти погодження проєкту реставрації та реконструкції готелю під готельно-офісний центр.

Джерело