Після багатьох років занепаду, дискусій і пропозицій щодо знесення, у Києві визначилися з майбутнім колишнього комунального кінотеатру “Загреб” на Голосіївському проспекті. Його планують трансформувати в культурний кластер, подібно до кінотеатру “Краків” на Русанівці, але з урахуванням помилок минулого та реальних потреб громади Голосієва. Занедбаний об’єкт має стати новим центром тяжіння для мешканців району.
У Голосієві вирішено зберегти будівлю останнього радянського періоду – “Загреб” – і перетворити її на культурний кластер. Це рішення знайшло підтримку в Київраді: депутати схвалили виділення коштів на проєктування нового культурного простору під час бюджетного процесу. Ініціаторка проєкту, депутатка Олеся Пинзеник, що тривалий час боролася за збереження кінотеатру, охарактеризувала це як “перший реальний крок” до його порятунку.
Усередині нового простору планують створити доступні зали для дітей, літніх людей, ветеранів та осіб з обмеженими можливостями. Концепцію наповнення наразі обговорюють, а депутатка обіцяє консультуватися з жителями району. Пинзеник підкреслює, що новий простір має бути не “ще одним об’єктом”, а живим місцем підтримки та розвитку.
Реконструкцію будівлі планується провести за аналогією з культурним центром “Краків” на Русанівці. Цей формат було зазначено й мешканцями у коментарях до поста Пинзеник, які повідомляли, що їхні діти виступали на сцені оновленого “Кракова”. Депутатка підтвердила, що вона вивчала досвід закладу та спілкувалася з його керівництвом, щоб адаптувати цей формат для Голосіївського району.
Проєкт стартує з розробки проєктно-кошторисної документації, після чого стане відомий технічний стан будівлі. Лише тоді можна буде оцінити вартість робіт і перейти до реалізації реконструкції. Як зазначила Пинзеник, всі етапи залежать від фінансування з міського бюджету.
Кінотеатр “Загреб” було збудовано у 1989 році як регіональний культурний центр у стилі пізнього радянського модернізму. Він швидко перетворився на важливу точку тяжіння для мешканців Голосієва: тут переглядали фільми, організовували зустрічі та просто проводили вільний час. У свій розквіт “Загреб” виконував функції не лише кінотеатру, а й простору для активного життя району.
Занепад будівлі розпочався ще у середині 2000-х років через технічні проблеми та deteriorating інженерні мережі. Незважаючи на спроби часткового відновлення роботи на початку 2010-х – з цифровими показами, кафе та комп’ютерним клубом – кінотеатр залишався непрацюючим. З 2018 року “Загреб” остаточно зачинений і залишається у забутті.
На тлі цієї ситуації неодноразово виникали плани житлової забудови довкола. Кінотеатр розглядався як об’єкт для знесення, на його місці могли з’явитися багатоповерхові будинки або змішана комерційна забудова. Саме в умовах цих планів питання подальшої долі “Загреба” надовго залишалося відкритим і викликало суспільний резонанс у районі.
Будівля колишнього кінотеатру має також менш відому сторінку в історії. Тут у великій залі проходили слухання справи проти членів УНА-УНСО, яких судили за події 9 березня 2001 року. Під час розгляду звинувачені співали гімн та вимагали державну символіку, а журналісти вперше мали можливість бути присутніми на процесі.
Нині “Загреб” отримує шанс на відродження. Ідея створення громадського простору вже отримала позитивну реакцію серед жителів Голосієва. Тепер лишилося дочекатися реалізації цих амбітних задумів.
Через блекаут дитячий кінотеатр на Оболоні в Києві став Пунктом незламності
Історичний кінотеатр Кадр, що функціонує з 1950-х років, тепер не лише показує мультфільми, а й стає місцем, де мешканці можуть пережити відключення електроенергії. Під час блекаутів добре відомий заклад у Вишгороді перетворюється на простір, де можна зігрітися, випити чаю та зарядити телефон. Покази фільмів продовжуються залежно від наявності світла.
Крім того, нещодавно Київський метрополітен оголосив про плани щодо демонтажу мозаїчних зображень червоної зірки та червоноармійця, які протягом десятиліть були прикриті фальш-стінками. Проте не було обіцяно зберегти ці зображення, і в березні демонтаж відбувся без належного підходу. Мозаїка в результаті була втрачена.
До процесу не залучали професійних реставраторів, які могли б допомогти в подальшому зберегти мозаїки в іншому місці. Більше того, смальту, що її зняли зі стін станції, ймовірно, просто викинули на смітник, що викликало обурення у дослідників. Вони підкреслили, що смальта – це дорогий матеріал, і незрозуміло, чому вона зникла після недбалого демонтажу.
