Зберегти карбовані панно і променад: відоме архітектурне бюро показало свій проєкт реставрації Житнього ринку

Архітектурне бюро Viharev Restavration показало проєкт реставрації будівлі Житнього ринку, розроблений ще чотири роки тому. У супровідному тексті зазначено, що об’єкту збережуть “торгівельно-промислову функцію”, також робиться акцент на важливій історичній ролі, що її відігравав ринок на Подолі. Цікаво, що бюро вирішило нагадати про проєкт на хвилі скандалу з Житнім – за нього почали сперечатися дві групи впливу у владних колах, а сам пост про ринок виставили у Facebook, як рекламний.

Пост у Facebook про ринок архітектурне бюро Viharev Restavration виставило у понеділок, 27 січня 2025 року. У ньому дали посилання на проєкт реставрації споруди Житнього ринку 4-річної давнини, ще від 2021 року: будівлю пропонували “освіжити”, зробити новий дах і фасад, але не змінювати ані розміри будівлі, ані її призначення.

Архітектори обіцяють не змінювати ані функціональне призначення будівлі, ані її параметри

“Основна мета реставрації споруди Житнього ринку – збереження його ключової торгівельно-промислової функції, місця для “променаду” киян, зустрічей та своєрідного комьюніті, яке формувалось тут із моменту існування перших нарисів сучасного Житнього ринку, якому фактично більше тисячі років, він відомий з часів Київської Русі”, – зазначили у Viharev Restavration.

У досить детальному історичному нарисі архітектори розповідають про минуле Житнього: кажуть, ринок з XV ст. був чи не основним торговим центром міста завдяки близькості до Дніпра й гавані. Саму будівлю звели у 1974-1980 рр. архітектори О.П. Моніна й В.Г. Штолько. І зазначили, що ринок має власну “фішку” – металеві панно.

Разом з тим, будівля стане більш сучасною, фасад "освіжать", з'явиться навіть зелена зона
Разом з тим, будівля стане більш сучасною, фасад “освіжать”, з’явиться навіть зелена зона

“Ринок сьогодні – це фасади будівлі, що оформлені карбованими металевими панно, основний мотив карбувань – історія Київської Русі. Ще під час будівництва ринок було обладнано за останнім словом: до кожного робочого місця була підведена гаряча і холодна вода, в будівлі розташовувалися склади, холодильні камери, зрошувальні установки для зелені, фруктів і овочів. Ідеологія реставрації двоповерхової будівлі – збереження вже звичних для киян фасадів, панно, основних елементів міського побуту, водночас додатково наповнюючи будівлю сучасними функціями, фудкортами, зонами відпочинку, створюючи новий унікальний простір для спілкування та розвитку”, – зазначили у проєкті реставрації.

Водночас, у дописі бюро Viharev Restavration висловило подив тим, що дехто у міській владі вживає термін “реконструкція” щодо будівлі ринку. І зазначило, що єдиним правильним, на його думку, шляхом є саме реставрація споруди, якій слід надати статус пам’ятки архітектури.

Зазначимо, що, як писав днями Інформатор, підвищена цікавість до будівлі ринку на Подолі пов’язана з зіткненням інтересів двох груп впливу у Києві: одна з них пов’язана з особисто міським головою, інша має коріння у середовищі швидких і не завжди реальних грошей. Насправді саме між ними точиться протистояння, а усі обставини (і “робоча група” КМДА, і проєкт постанови від депутатів Київради про продаж) є піар-інструментами обох груп впливу.

Відреставрували вестибюль метро “Хрещатик” і просили розділити будинки на “історичні” та “ті, що не шкода”: що відомо про Viharev Restavration

Нагадаємо, раніше Інформатор розповідав, що у Києві завершено реставрацію фасаду станції метро “Хрещатик”. Роботи тривали декілька місяців: будівельники замінили скління вікон будівлі на енергоефективне, замінили на фасаді плитку, додатково захистивши споруду, а також додали сучасну підсвітку. Проєкт відновлення підготувало бюро Viharev Restavration.

А ще раніше ми писали, що київський архітектор Микола Віхарєв, відомий, зокрема, тим, що був автором проєкту першої черги ЖК “Тургенев” (під побудову другої черги знесли історичну садибу Зеленських) просить міську владу Києва “навести ясність” із будинками у центрі. Фактично, забудовник просить розділити усі будівлі, що розташовані у середмісті, на такі, що можна зносити, і ті, що мають охоронний статус, а через це підлягають збереженню та реставрації. Для цього він просить створити спеціальну “цифрову платформу”, куди радить додати… самих же забудовників.

Джерело