Нещодавні дослідження поведінки тварин уві сні показали, що на їхній сон впливають тварини, які їх оточують. Оливкові павіани, наприклад, сплять менше, якщо розмір групи збільшується, тоді як миші можуть синхронізувати свої цикли швидкого сну. Про все це йдеться в публікації видання ScienceAlert. Та чи корисно спати разом людям: дітям з батьками, а парам – одне з одним.
Всі “за” спільного сну з немовлятами
Незважаючи на свою поширеність, спільний сон немовлят викликає суперечки. Деякі західні точки зору, які цінують самостійність, стверджують, що сон наодинці сприяє самозаспокоєнню, коли дитина прокидається вночі. Багато культур не очікують від немовлят самозаспокоєння, коли вони прокидаються вночі, і сприймають нічні пробудження як нормальну частину грудного вигодовування та розвитку.
Вчені-еволюціоністи стверджують, що спільний сон був важливим для збереження тепла та безпеки немовлят протягом усього існування людини. Виходячи з цього рекомендується, щоб немовлята спали в кімнаті батьків, поруч із ліжком батьків, але на окремій поверхні. Або ж, якщо ліжко використовується спільно, слід переконатися, що немовля спить на твердому плоскому матраці” без подушок і ковдр.
Експерименти 1990-х років показали, що спільний сон може сприяти більш тривалому і частому грудному годуванню. За допомогою датчиків для вимірювання активності мозку, дослідження показало, що сон немовлят і дорослих може бути легшим під час спільного сну. Дослідники навіть припустили, що цей більш легкий сон може захистити від симптому раптової дитячої смерті (СРДС), бо тоді немовлята краще контролюють свою дихальну систему.
Інші вважають, що спільний сон приносить користь емоційному та психічному здоров’ю немовлят, сприяючи зміцненню зв’язків між батьками й дитиною і регуляції гормонів стресу в останньої.
Старші діти, які сплять разом
Згідно зі світовими опитуваннями, спільний сон з дітьми старше також є досить поширеним явищем. Опитування понад семи тисяч британських сімей у 2010 році показало, що 6% дітей спали з батьками до чотирьох років.
Деякі сім’ї приймають спільний сон у відповідь на проблеми зі сном у дитини. Також часто брати і сестри ділять кімнату або навіть ліжко. Спільний сон як явище зменшується, але все ще присутній серед дітей старшого віку: до 14% батьків сплять разом зі своїми 5-12-річними дітьми в Австралії й Великобританії.
Два недавніх американських дослідження при цьому показали, що діти, які сплять у спільному ліжку, можуть мати меншу тривалість сну, ніж діти, які сплять одні. Але сама якість сну від цього не страждає. А ось діти, які сплять разом, можуть втратити сон, лягаючи спати пізніше, ніж ті, хто спить поодинці.
Кого спільний сон може заспокоїти, так це дітей з аутизмом, розладами психічного здоров’я та хронічними захворюваннями. Ці діти можуть відчувати підвищену тривожність, сенсорну чутливість і фізичний дискомфорт, що ускладнює засинання.
Як дорослі ділять ліжка
Згідно з опитуванням 2018 році у США, 80-90% дорослих, які живуть зі своєю половинкою, ділять з нею ліжко. Багато пар вважають, що спільне ліжко підвищує їхнє почуття близькості. Дослідження показують, що спільне ліжко з вашим партнером може призвести до довшого сну та загального покращення відчуття сну.
Подружні пари також часто синхронізуються зі стадіями сну одне одного, що може посилити відчуття близькості. Однак не все так райдужно. Деякі дослідження показують, що жінкам незручно спати з чоловіками, через різкі рухи останніх уві сні. Синдром апное сну та хропіння – ще одна, себто дві, серйозні проблеми, які можуть унеможливити спання разом.
Крім того, ті, хто ділить ліжко, можуть спати менш глибоко, ніж коли сплять наодинці, навіть якщо їм здається, що вони сплять разом краще. А це призводить до накопичення хронічної втоми. Тож, слід враховувати фактори безсоння, віку та здоров’я обох партнерів, перш ніж приймати рішення спати разом чи окремо.
