Вже третя з початку січня масштабна аварія на тепломережах сталася 19 січня у Києві, на цей раз – у Солом’янському районі. Мобільні котельні, які місто придбало напередодні зими не стоять без діла: на початку тижня вони обігрівали корпуси Київської міської клінічної лікарні № 2 у Дніпровському районі. Нині підтримують температуру у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. Амосова та Дорожній клінічній лікарні № 2.
Про аварію та початок чергового ремонту повідомили у КП “Київтеплоенерго”. Пошкодження тепломережі у колекторі на вул. Митрополита Василя Липківського було виявлено зранку, після чого почали відключати опалення, аби розпочати аварійні роботи.
“Наразі проводиться відкачування води з теплової камери та розпочинаються ремонтні роботи. На період виконання робіт тимчасово призупинене постачання тепла до 452 житлових будинків”, – зазначили у Київтеплоенерго.
У підприємстві обіцяють повернути тепло у домівки киян за добу, тобто у найкращому випадку – вранці 20 січня. Пацієнти та працівники лікарень мають не помітити відключень опалення, адже їх підключили до мобільних котелень для обігріву приміщень та підтримки необхідної температури. У Київтеплоенерго не повідомляють, у якому році був прокладений пошкоджений трубопровід, але найчастіше він у Києві доволі похилого віку – “за 50”.
Хамам, водоплавні автівки й розвалені історичні садиби: все про аварію у Києві біля залізничного вокзалу
Нагадаємо, Інформатор розповідав про те, що у четвер, 9 січня 2025 року, близько 16:40 у Києві сталася масштабна комунальна аварія. На перетині вул. Жилянської та Симона Петлюри поблизу Центрального залізничного вокзалу стався порив тепломережі – гаряча вода вмить заповнила проїжджу частину, перетворивши середмістя на подобу турецького “хамаму”. Пошкоджено магістральний трубопровід діаметром 450 мм, і фахівці з КП “Київтеплоенерго” оперативно ремонтуватимуть трубу.
Також ми писали про те, що через аварію на теплотрасі у центрі Києва постраждали два будинки кінця 19 сторіччя. Йдеться про будинок Федора Горячка, зведений у 1880 році, та садибу Анни Бородкової 1889 року: у одному з них нині міститься державна установа, в іншому мешкали пасажири, що приїздили на київський вокзал.
