Передмістя Києва стає окремим ринком оренди, і ціни на житло часто перевищують столичні. Восени 2025 року знімати квартиру в Ірпені, Гостомелі чи Софіївській Борщагівці було дорожче, ніж у багатьох районах Києва, зокрема на лівому березі. Різниця у вартості оренди може сягати 20–60%, а зростання цін в передмісті за рік становить від 15 до 50%.
Оренда житла навколо Києва стрімко дорожчає й перестала бути “дешевою альтернативою” столиці. Фактично утворився новий ринок із власними сучасними запитами, окремими центрами тяжіння та цінами, які подекуди перевищують київські. За даними платформи ЛУН, у жовтні середня вартість оренди однокімнатної квартири в Деснянському районі становила 10 тис. грн, тоді як у Бучі орендували за 12 тис. грн, в Ірпені – за 14 тис. грн, а в Софіївській Борщагівці – навіть за 15 тис. грн. Отже, оренда в передмісті була дорожчою на 20–50%, у той час як у деяких київських районах ціни залишались нижчими: у Дніпровському – 12,9 тис. грн, у Святошинському – 13 тис. грн.
У сегменті двокімнатних квартир різниця виявилася ще відчутнішою. Вартість “двушок” у Софіївській Борщагівці наприкінці жовтня становила в середньому 21 тис. грн, що дорожче за ціни в Деснянському (12,5 тис.), Дніпровському (15 тис.), Святошинському (16 тис.) та Оболонському з Дарницьким (по 18 тис.). Таким чином, оренда в основних передмістях вже зрівнялася з окремими сегментами правобережного Києва та перевищила левову частку лівобережного.
Дані OLX Нерухомість підтверджують: за останній рік передмістя інформаційно продемонструвало найзначніше зростання. В Гостомелі середня оренда однокімнатних квартир зросла до 11 тис. грн, що на 37,5% більше за рік. В Ірпені – до 14 тис. грн (+22%). У Гатному та Софіївській Борщагівці ціни піднялися на 11–15% і вже досягнули 15 тис. грн. Двокімнатні квартири в Гатному подорожчали майже на 50% – до 22 тис. грн, а в Крюківщині та Софіївській Борщагівці – до 20 тис. грн (+27% і +18% відповідно). Навіть у таких громадах, як Боярка чи Бориспіль, фіксується стійке зростання до 8–12 тис. грн.
Аналітики пояснюють цю тенденцію поєднанням кількох факторів. Протягом останніх років передмістя Києва стали окремими самодостатніми районами з сучасною інфраструктурою: торговими центрами, школами, коворкінгами та сервісами. Кількість новобудов поруч із містом значно зросла, чимала частина з них орієнтована на орендний ринок – з новими ремонтами, функціональними плануваннями та паркінгами. Частка пропозиції обмежена, а попит залишається стабільно високим, особливо серед внутрішніх мігрантів, які шукають більш спокійні й “зелені” райони, але з можливістю швидкого доступу до столиці.
Щодо найдешевшого Деснянського району, фахівець Людмила Кірюхіна пояснює це низкою причин. Основна частина місцевого житлового фонду складається з типових радянських панельних будинків, які традиційно мають найнижчу орендну вартість. Додатково є й транспортні обмеження: зв’язок району з центром та правим берегом не найкращий, а щоденні поїздки ускладнені заторами. Ситуація ускладнюється під час повітряних тривог, коли рух мостами або робота метро обмежуються, що ускладнює логістику для місцевих мешканців. Це робить район менш привабливим для орендарів, які можуть дозволити собі житло в передмістях з новішими будівлями, навіть за дорожчими цінами.
Отже, передмістя Києва формує нову реальність ринку оренди. Житло ближче до столиці вже не є компромісом між ціною та комфортом, адже в багатьох випадках воно дорожче, ніж у міських районах. Високий попит, якісний житловий фонд та розвинута інфраструктура створюють стійкий тренд, який, за прогнозами аналітиків, зберігатиметься й у майбутньому.
Київміськбуд отримав від міста допомогу, яку повертатиме понад два століття – подробиці
Нагадаємо, у листопаді 2024-го стало відомо, що Київміськбуду знадобиться близько 256 років, аби повернути гроші, виділені як фінансова допомога. Цей термін спричинений темпами сплати дивідендів підприємства київській громаді за попередні десять років. Йдеться про 2,56 млрд грн, що є значною сумою для міста. Однак загальний дефіцит оцінюється у значно більшу суму (точно невідомо, але більше 20 млрд грн), тому залишається невідомим, чи стане вливання коштів ефективним інструментом для покращення роботи Київміськбуду.
Також відзначимо, що після перекриття Хрещатика інвесторами компанії у вересні 2024 року, чинний на той момент президент компанії Василь Олійник зазначив, що для виконання зобов’язань перед інвесторами потрібно понад 21 млрд грн. Проте розпочати роботи можна й за менші кошти – компанія звернулася до Кабміну з проханням виділити їй 4 млрд грн з держбюджету протягом наступних двох років.
У першому кварталі 2025 року ситуація продовжує погіршуватися: Київміськбуд зафіксував загальний збиток у розмірі 7 млн грн, що є суттєвим падінням в порівнянні з прибутком 86,7 млн грн за аналогічний період минулого року, а зменшення показника склало 108,1%. Чистий дохід підприємства від реалізації продукції зменшився на 74,9% і становив 86,6 млн грн, тоді як собівартість реалізованої продукції скоротилася на 67,1% – до 77,9 млн грн.
