З 1 травня припиняється урядова програма паливного кешбеку, яку ініціювала Юлія Свириденко. Паралельно Антимонопольний комітет попередив великі мережі автозаправок про недопустимість узгодженого підвищення цін на паливо. Усе це відбувається на фоні коливань світових цін на нафту через ескалацію конфлікту на Близькому Сході.
Результати паливного кешбеку
Прем’єрка Юлія Свириденко повідомила, що кешбеком на пальне з 20 березня скористалися близько 2 млн українців. Держава відшкодовує їм до 1 000 грн на місяць: 15% для дизельного пального, 10% для бензину та 5% для автогазу. Для порівняння: загалом програмою «Національний кешбек» користуються понад 4,5 млн громадян.
«Понад 91% учасників — власники автомобілів масового сегмента; найпоширеніші моделі — Volkswagen Passat і Golf, Renault Megane, Skoda Octavia і Fabia, Ford Focus, Daewoo Lanos, а також авто марки ВАЗ. Більшість машин — 10–20 років; понад 80% — з двигунами об’ємом до 2,5 л. Отримані кошти можна використати для оплати комунальних або поштових послуг, придбання ліків, книжок чи продуктів українського виробництва. У середньому близько 70% кешбеку спрямовується на оплату комунальних послуг», — зазначила Юлія Свириденко.
Народна депутатка Ніна Юаніна висловила критику програми, поцікавившись, звідки у держави є настільки детальна інформація — аж до конкретних моделей авто. Вона також припустила, що майже 2 млрд грн, витрачені на кешбек, могли б зменшити фінансування інших потреб бюджету.
«Механізм кешбеку показав свою ефективність, оскільки ним скористалися ті, хто цього найбільше потребував. Витрати держави були порівняно невеликі й частково компенсувалися зростанням надходжень від ПДВ. За попередніми розрахунками, витрати на кешбек у березні становили близько 1,3 млрд грн, у квітні можуть сягнути 2 млрд грн. Водночас додаткові надходження від ПДВ оцінюються в 1,3–1,5 млрд грн на місяць», — повідомив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Застереження АМКУ
24 квітня Антимонопольний комітет надав мережам АЗС десять днів на встановлення «обґрунтованих» роздрібних цін на пальне. За словами фахівців, ринок наразі вийшов на більш збалансовані показники й роздрібні ціни стали більш відображати реальну ситуацію на оптовому ринку.
«Інша картина була у березні, коли оптові ціни були вищими за роздрібні: опт швидше реагує на зміни зовнішнього ринку, а роздрібні запаси стримували зростання цін на АЗС. Нині ж роздрібна ціна пального переважила оптову, що нормалізувало ринок. Середня оптова ціна на дизель складає близько 82 грн/л, тоді як роздрібні ціни тримаються на рівні 87–89 грн/л. Такий розрив дозволяє невеликим мережам закуповувати пальне гуртом і працювати з економічним сенсом», — пояснив Сергій Куюн.
Раніше засновник групи компаній «Прайм» Дмитро Льоушкін пояснив, що ринок адаптувався до закриття Ормузької протоки: частину постачань — приблизно 10 млн барелів із 20 млн — вдалося переорієнтувати через нафтопроводи. До того ж збільшилися відвантаження з Венесуели та США, що допомогло стабілізувати ситуацію. На сьогодні існує потенціал для зниження цін на бензин і дизель орієнтовно на 7 грн/л, але падатимуть вони повільніше, ніж швидко зростали.
Запуск нафтопроводу «Дружба» і вплив на ринок дизелю
Віцепрем’єр-міністр і міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що відновлення постачання дизельного пального трубопроводом з Угорщини може знизити його ціну в Україні. На його думку, перезапуск нафтопроводу «Дружба» сприятиме надходженню додаткових обсягів дизелю. Водночас Міністерство енергетики наразі не веде прямих переговорів із угорською стороною — на це очікує ініціатива від компаній «Укртранснафта» та MOL.
«Вважаю, що труба між Угорщиною та Україною має використовуватися, особливо з огляду на поточні проблеми на ринку пального. Це може допомогти здешевити дизель як ресурс, який Україна отримає трубопровідним шляхом», — зазначив Денис Шмигаль.
