У зв’язку з подіями в Ірані ціни на нафту марки Brent досягли 120 доларів за барель. Це свідчить про те, що поточні ціни на бензин, які вже шокують громадян (72 грн за літр), не є остаточними. Здається, що 100 чи навіть 150 гривень – це найближча реальність. Українській економіці буде вкрай складно впоратися з такими змінами. Експерти пропонують єдине рішення для недопущення росту цін на паливо до фантастичних цифр – тимчасове скасування акцизів. Саме це відбувалося на початку агресії Росії. Проте уряд може не ризикнути на такий крок, адже його причини цілком зрозумілі.
На ціни впливає ажіотаж, але вони все ж підвищаться
Нещодавно уряд намагався вплинути на продавців пального, закликаючи їх знижувати ціни. Зокрема, минулого тижня Антимонопольний комітет ініціював раптову перевірку АЗС щодо вартості бензину. Проте актуальні дані з світових ринків, де нафта коштує 120 доларів за барель, ймовірно, поставили крапку у цій дискусії.
Директор консалтингової компанії “А-95” Сергій Куюн, чиї оцінки часто співпадають із думкою керівників великих паливних компаній, зазначив у понеділок умови, за яких вони зможуть не так різко піднімати ціни:
“Щодо регулювання цін, якщо є таке бажання, нема іншого виходу, окрім зниження податків. Нагадаю: зокрема, у 2022 році знижували ПДВ з 20% до 7%. Сьогодні подібний крок знизив би ціни на 10 грн за літр,” – вважає експерт.
На початку повномасштабної війни держава була змушена значно знизити податки для паливних компаній, щоб у екстремальних умовах подолати жахливий дефіцит пального. Наразі представники паливних компаній намагаються пояснити урядовцям необхідність аналогічного зниження податків.
Проте інші експерти зазначають, що насправді ціни на АЗС ще не відобразили підвищення вартості нафти. Це звичайно відбувається через 3-4 тижні, тому нинішні шокуючі ціни на заправках з’явилися через ажіотаж.
“Немає жодних підстав для останнього підвищення цін, оскільки затримка між зміною кон’юнктури на світових ринках нафти та їх відображенням на стелах АЗС становить приблизно 20-25 днів через терміни логістики та наявність запасів за попередніми докризовими цінами,” – вважає директор енергетичних і інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Очікуємо на зміни в Перській затоці
Експерти підкреслюють, що цей час затримки – це звичний механізм роботи міжнародного ринку. І саме на цю особливість сподівається керівництво США, вважаючи, що встигне налагодити надійні поставки нафти в Перській затоці до того, як кінцеві споживачі відчують значний ціновий стрибок. Це мав на увазі також Президент Трамп, коли говорив про тимчасове підвищення нафтових цін.
Проте як міжнародні, так і місцеві паливні компанії прагнуть випередити події, збільшуючи ціни на бензин, закуплений раніше, за нижчими цінами. Але українські урядовці опинилися у складній ситуації.
Фахівці наголошують, що, з одного боку, посадовці стикаються з тиском з боку Міжнародного валютного Фонду. З ним державою було підписано меморандум, що забороняє надання нових пільг з бюджету, тим більше таких значних, які хотіли б отримати паливні компанії.
З іншого боку, адміністративний примус до приватного бізнесу призведе до виникнення дефіциту. Найімовірніший сценарій – це вільне коливання цін на паливо.
По прогнозах, ціни на нафту можуть досягти 215 доларів за барель – це може стати історичним рекордом. І якщо війна не закінчиться найближчим часом, ця перспектива цілком реальна.
