Клієнтка ПриватБанку звернулась з вимогою скасувати нараховану кредитну заборгованість, що виникла внаслідок шахрайського списання з її картки 48 994 гривні. Про випадок йдеться у рішенні Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 березня 2026 року.
У грудні 2023 року, без її дозволу та внаслідок шахрайських дій, на картці було збільшено кредитний ліміт і невідомі особи списали 48 994 гривні. Постраждала неодноразово зверталася до АТ КБ «ПриватБанк» та до правоохоронних органів. За фактом викрадення коштів триває досудове розслідування у кримінальному провадженні від 3 серпня 2024 року за ч. 4 ст. 190 КК України. Жінка вважає, що банк не забезпечив належного захисту її персональних даних, а дії працівників установи були недобросовісними — саме ними допущено незаконне, шахрайське збільшення кредитного ліміту та зняття коштів у загальній сумі 48 994 гривні. Відтак вона просила суд скасувати заборгованість за договором у розмірі 48 994 гривні, що утворилася внаслідок несанкціонованих транзакцій.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» надав відзив, у якому позов не визнається і проситься у відмові. Зі змісту виписки по карті видно, що кошти в сумі 48 604 гривні (з урахуванням 254 гривень комісії) були переказані 20 транзакціями через Приват-24 на рахунок в «А-Банку», при цьому банк не встановив особу отримувача-користувача картки «А-Банку». Спірні видаткові операції супроводжувалися підтвердженнями через IVR-дзвінки (натисніть «1» для підтвердження) та через інтерфейс Приват-24 («підтверджую, ОК»), які, за даними банку, були здійснені клієнткою. Про успішність операцій свідчать коди авторизації у виписці та зображення робочої сторінки програмного комплексу банку щодо підтвердження платежів.
У завіреному примірнику робочої сторінки зафіксовано, що в період з 19 липня 2024 року по 23 липня 2024 року не відображалися зміни пароля для входу в Приват-24, отже, банк констатував відсутність зміни статичного пароля. За висновком банку, увійти до Приват-24 стороннім особам без доступу до «фінансового» номера телефону клієнта та без розголошення даних для входу (пароль, підтвердження) технічно неможливо. При авторизації пристрою в мобільному додатку під логіном клієнта користувач отримує повний доступ до функціоналу Приват-24.
Отже, банк навів обставини, які, на його думку, свідчать про те, що не зафіксовано ні зміни фінансового номера клієнтки, ні зміни пароля входу в Приват-24, ні помилкового введення авторизаційних даних клієнта. Про жодну з цих обставин позивачка не повідомляла ні банку, ні в позові. За таких умов банк вважає, що саме клієнтка або її довірена особа з прямою згодою здійснювали видаткові операції, а пізніше оскаржили їх. Також встановлено використання «фінансового» мобільного телефону клієнта при авторизації нетипового пристрою (M2006C3LG|REDMI) і підтвердження переказів на картковий рахунок «А-Банку» в період з 19.07.2024 по 23.07.2024.
Що вирішив суд?
Позов жінки було задоволено. Суд ухвалив скасувати заборгованість у розмірі 48 994 гривні, що виникла за кредитним договором від 29 грудня 2020 року на її рахунку в АТ КБ «ПриватБанк».
“Враховуючи відсутність безспірних доказів того, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню PIN-коду чи інших відомостей, що дають змогу ініціювати платіжні операції, слід дійти висновку про несанкціоноване списання коштів із її рахунку, які підлягають скасуванню як заборгованості по кредитному договору. З наведених обставин суд вважає, що банк не виконав покладені на нього обов’язки, чим порушив майнові права позивача. Оскільки з картки АТ КБ «ПриватБанк», що належить позивачу, здійснені перекази в період з 19.07.2024 по 23.07.2024, суд ухвалив задовольнити позов та скасувати заборгованість за кредитним договором у сумі 48 994 гривні”, — йдеться у рішенні суду.
