Бульвар Лесі Українки — одна з найпрестижніших і найдорожчих адрес Печерська. Проте варто зайти у двір будинку № 8, і картина кардинально змінюється: підпірні стіни мають наскрізні діри, крізь які може пролізти собака, сходи розкришені, а дитячий майданчик зачинено на іржавий замок — наче прагнуть приховати стан обладнання всередині. Редакція побувала в цьому дворі після звернення голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошеї. Фоторепортаж із одного з найцентральніших дворів міста — нижче.
Підпірні стіни у дворі на Лесі Українки, 8 — кам’яні, старої кладки — руйнуються по периметру. У деяких місцях каміння випало повністю, утворивши глибокі ніші в товщі стіни — ями, заповнені піском і уламками цегли. В одному фрагменті хтось намагався тимчасово відремонтувати стіну: вставив свіжу цегляну вкладку, яка стирчить у старій кам’яній кладці, немов латка на старому плащі. Поруч видно металеві прути, що виступають із зруйнованого кута стіни.
Бетонна підпірна стіна на іншій ділянці двору пофарбована графіті, зокрема червоним написом “СРСР”, і також має пролом, де бетон обвалився до ґрунту. Уздовж неї на землі лежить труба зі збляклою червоно-синьою фарбою — очевидно стара й нікому не потрібна. Позаду цієї стіни знаходиться ще один занедбаний майданчик: гірка, гойдалки й лавки серед суцільного килима торішнього листя. Потрапити туди важко: майданчик огороджено сіткою, але ворота не замкнені — огорожа є, а догляд за територією відсутній.
Окремий «атракціон» — сходи до другого майданчика, обгородженого жовтими металевими воротами зі збляклою фарбою і зачиненого на масивний замок. Сходи вкриті мохом і мають численні тріщини, що ведуть до закритих воріт, за якими помітні гойдалки та гірка — усе це стоїть посеред опалого листя, не прибране вже кілька сезонів. Перила — металеві, колись пофарбовані в зелений, але й вони в занедбаному стані. Самі сходи поступово кришаться.
Найяскравіша деталь — під’їзні сходи одного з будинків. Посеред всіх щаблів проходить глибока тріщина, наче ступені поступово розходяться в різні боки. На верхньому ступені видно відколоту діру в бетоні, крізь яку проглядається порожнеча всередині конструкції. Ця будівля стоїть на схилі й має від семи до дев’яти поверхів залежно від під’їзду. Минулої зими під нею прорвало теплотрасу, після чого з’явилися тріщини під ліфтовою шахтою. Мешканці стверджують, що ні міська, ні районна влада досі не надали реальної допомоги.
Це не виняток: старий фонд і теплотраси б’ють по центральних будинках
Ситуація на Лесі Українки, 8 — не поодинокий випадок у центральному Києві. На початку 2025 року аварія на теплотрасі в районі вулиці Симона Петлюри пошкодила два будинки кінця ХІХ століття: струмінь гарячої води зніс фасади, послабив опорні конструкції, а в одній будівлі пошкодив арку внутрішньобудинкового проїзду так, що бетонна плита загрожувала обвалом. Старі магістральні мережі, прокладені ще за радянських часів, продовжують прориватися — і кожен такий випадок загрожує фундаментам ослаблених будівель.
Печерськ як район одночасно приваблює інвесторів і залишає мешканців сам на сам із занедбаними дворами. Нещодавно ЗМІ повідомляли про двоповерхове самовільне будівництво на Печерську, яке з’явилося без належної документації на Німанській, перетворивши двір на торговельний ряд. Обидва приклади має щось спільне: у найпрестижнішому районі столиці мешканці занедбаних будинків часто залишаються без уваги з боку відповідальних служб, тоді як двори, майданчики і стіни повільно руйнуються.
