Чоловік повідомив, що з його кредитної картки через мобільний додаток Приват24 було списано 44 555 гривень. Він наполягає, що ці операції були несанкціонованими та здійснені без його згоди. Інформація міститься у рішенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, оприлюдненому 20 квітня 2026 року.
За даними справи, 16 квітня 2025 року невідома особа, отримавши несанкціонований доступ до мобільного застосунку Приват24, зняла з кредитної картки в АТ КБ «ПриватБанк» суму в 44 555 гривень. 18 квітня 2025 року потерпілий звернувся до поліції з відповідною заявою; відомості внесено до ЄРДР за ч. 4 ст. 185 КК України (крадіжка у великих розмірах або в умовах воєнного/надзвичайного стану). Картку було заблоковано та перевипущено з міркувань безпеки. 21 травня 2025 року заявник подав до банку претензію з проханням ініціювати претензійну роботу за правилами міжнародної платіжної системи (термін розгляду — до 120 днів). Також він просив надати інформацію про рахунок, на який були переведені кошти, та про власника цього рахунку. Оскільки викрадення відбулося не з його вини, він просив банк не нараховувати відсотки за кредитом і не списувати заборгованість самостійно. У відповіді банк відмовив у задоволенні вимог, пославшись на те, що під час авторизації були введені конфіденційні дані картки. При цьому банк не надав доказів, що доступ до картки став можливим через недбалість клієнта або що саме він допустив витік інформації.
23 липня 2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду відзив, у якому банк відмовився задовольнити позовні вимоги, вважаючи їх необґрунтованими. За матеріалами справи, 16.04.2025 зафіксовано зміну пароля в обліковому записі Приват24 клієнта: пароль змінено та було розблоковано вхід через введення правильного PIN-коду. Вхід відбувався як зі звичного пристрою, так і з нового (нетипового) пристрою. Для зміни пароля, за версією банку, було необхідно мати доступ до фінансового номера телефону, отримати і підтвердити дзвінок або SMS з одноразовим паролем, а також знати реквізити картки (номер і PIN-код). Без цих даних, на думку банку, доступ до Приват24 був би неможливий. Підтвердження входу та заміни пароля, за даними фінустанови, відбулося через дзвінок і введення PIN-коду картки. Банку не надходило повідомлень від клієнта про втрату телефону чи картки, фінансовий номер не змінювався. Також 16.04.2025 були зафіксовані спроби підвищити кредитний ліміт, які підтверджувалися дзвінками на фінансовий номер, проте клієнт їх скасував. За твердженням банку, кошти були списані через інтернет-еквайринг стороннього банку з використанням push-підтвердження в Приват24 з пристрою Redmi. Результати перевірки призвели банк до висновку, що для входу та проведення операцій використовувалися конфіденційні дані, які могли бути відомі лише клієнту або особам, яким він їх міг передати.
Що вирішив суд?
Суд задовольнив позов чоловіка. АТ КБ «ПриватБанк» зобов’язали відновити залишок кредитних коштів на рахунку позивача до стану, що був до проведення несанкціонованих операцій 16 квітня 2025 року. Фінустанова має скасувати заборгованість по картковому рахунку, яка утворилася внаслідок несанкціонованих операцій 16 квітня 2025 року щодо використання кредитних коштів.
“Суд дійшов висновку, що банк не надав достатніх і допустимих доказів того, що позивач сприяв втраті або використанню PIN-коду чи іншої інформації, що дозволила здійснити платіжні операції. Те, що позивач звернувся до банку та до поліції одразу після виявлення незвичних списань, вказує на відсутність його згоди на операції 16 квітня 2025 року. У ситуації відсутності переконливих доказів сумніви й припущення тлумачаться на користь споживача як слабшої сторони. Подібну позицію неодноразово відстоював і Верховний Суд. Зокрема, сам факт правильного введення даних для операції не є доказом того, що клієнт сам сприяв втраті чи використанню своїх даних. Суд встановив, що операції 16 квітня 2025 року були несанкціонованими та задовольнив позов повністю”, — зазначив суд.
