Іран оголосив про призупинення переговорів зі США — офіційний Тегеран пов’язує таке рішення з тривалими ударами Ізраїлю по Лівану. Раніше переговорний процес уже переривався: тоді майже погоджену угоду підірвали публічні заяви президента Дональда Трампа. Цього разу спірним виявилося ліванське питання: Іран наполягає, що перемир’я має поширюватися на всі фронти. Поки ізраїльські війська залишаються на ліванській території й тривають операції в Газі, Тегеран відмовляється від контактів через посередників.
Про це 1 червня повідомив телеканал CNN, посилаючись на іранське агентство Tasnim. У поширеній заяві йдеться, що іранська переговорна група призупиняє переговори та обмін повідомленнями через посередників.
«З огляду на продовження атак ізраїльського режиму у Лівані та те, що ліванське питання було однією з передумов припинення вогню — яке сьогодні порушується на всіх фронтах, зокрема й у Лівані — іранська переговорна команда призупиняє переговори та обмін повідомленнями через посередників», — мовиться у зверненні Тегерану.
Паралельно міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі опублікував у своєму акаунті в мережі X окрему заяву. Він наголосив, що перемир’я між Іраном та США має означати припинення бойових дій на всіх фронтах, включно з Ліваном.
«Порушення на одному фронті прирівнюється до порушення перемир’я на всіх фронтах. США та Ізраїль нестимуть відповідальність за наслідки будь-якого такого порушення», — написав Аракчі.
Тегеран також розглядає можливі заходи у відповідь, серед яких — повна блокада Ормузької протоки та відкриття додаткових фронтів у районі Баб-ель-Мандебської протоки. Джерела повідомляють, що Іран фактично відмовляється від угоди зі США, яку раніше вважали погодженою близько на 95%.
Що спровокувало зрив домовленостей
Поштовхом стали ізраїльські авіаудари по південному передмістю Бейруту — Дахії, яку вважають оплотом руху «Хезболла». Угоду виконати ці удари віддав прем’єр-міністр Ізраїлю на початку тижня. Неназваний ізраїльський чиновник у коментарі телеканалу підтвердив, що дії координувалися зі США. Саме ця обставина загострила напруження: Тегеран розглядає таку координацію як свідоме порушення умов перемир’я з боку Вашингтону.
Під час погодження умов перемир’я ізраїльський прем’єр Біньямін Нетаньягу вже підкреслював, що Ліван не входить до цієї угоди. Саме така позиція Тель-Авіва спричинила нинішню кризу — Іран і Ізраїль по-різному тлумачать географічні межі перемир’я. Тегеран розглядає «Хезболлу» та ліванський театр бойових дій як невід’ємну частину ширшого регіонального конфлікту, у якому він вбачає себе стороною.
Провал переговорів повертає регіон у стан невизначеності — угода, яку ще кілька днів тому вважали практично готовою, опинилася під загрозою. Іран дає зрозуміти, що готовий підсилити тиск, використовуючи стратегічні протоки, від яких залежить світовий ринок нафти. Будь-яка блокада Ормузької протоки безпосередньо зачепить інтереси десятків держав, які не залучені безпосередньо до конфлікту на Близькому Сході.
Що передувало нинішньому зриву
Напруга між США й Іраном наростала поступово. Раніше американські збройні сили завдали ударів по іранській системі протиповітряної оборони — були знищені радіолокаційні станції та командні пункти у відповідь на збиття безпілотника MQ-1 над міжнародними водами. Операцію провели в районах Горук і на острові Кешм, офіційно обґрунтувавши її як акт самооборони. Під час тієї операції американські військові не зазнали поранень.
Ізраїль тим часом не чекав на завершення дипломатичних процесів. Ще 8 квітня ЦАХАЛ здійснив масований удар по об’єктах угруповання, незважаючи на тодішнє перемир’я з Іраном. Атака тривала близько десяти хвилин і зачепила понад сто цілей у районах Бейруту, долині Бекаа та на півдні Лівану. Армія оборони Ізраїлю охарактеризувала цей удар як найбільш скоординований від початку операції.
27 травня ЦАХАЛ наростив кампанію та оголосив південь Лівану зоною бойових дій. Військові закликали місцевих мешканців негайно евакуюватися на північ за річку Захрані й попередили, що завдадуть «великої сили» ударів по «Хезболлі». Новий етап операції почали не зважаючи на раніше оголошене припинення вогню.
31 травня президент США Дональд Трамп захотів переглянути положення майбутньої мирної угоди з Іраном, хоча переговори вже були близькі до завершення. За даними видання Axios, він ознайомився з проєктом документа та висунув додаткові вимоги до досягнутих домовленостей. У Білому домі натомість наполягають на необхідності підписання угоди в найближчі терміни.
