Західні ЗМІ дедалі частіше піднімають тему можливого перевороту в Кремлі, і серед тих, хто нібито може організувати зміну влади, часто називають людей з найближчого оточення президента. Аналітики давно вказують на те, що без міцної підтримки еліт вести затяжну війну значно складніше. На п’ятий рік повномасштабного вторгнення до зовнішнього тиску додалися й внутрішні фактори — розбіжності в верхівці та падіння рейтингу до рекордно низьких позначок.
Подробиці про ознаки можливої внутрішньополітичної тріщини та потенційних лідерів зміни режиму у Москві детально аналізують різні видання. Ексрадник президента США Дональда Трампа з нацбезпеки Джон Болтон висловив думку, що в керівництві РФ може накопичуватися бунт. Серед потенційних організаторів змови він виділив Валерія Герасимова — начальника Генштабу Збройних сил Росії.
“На п’ятий рік великої війни почалися розбіжності, й можна припустити, що почалися вони між Путіним і Герасимовим. Але все ж, я вважаю, що зарано говорити про розкол. Наразі не видно, як незадоволення Герасимова термінами й завданнями, що ставить Путін, можуть вилитися у публічну сферу”, – зазначив політолог Олександр Морозов.
Морозов пояснив лінію Болтона так: політичні завдання, які ставить очільник держави перед армією, часто суперечать реальним можливостям військового апарату — саме ці протиріччя підживлюють напруження між Путіним і військовим керівництвом.
Рейтинг схвалення впав до рекордного мінімуму за час війни
Проблеми Путіна виходять за межі внутрішніх розбіжностей у колі довірених осіб. Рейтинг підтримки падав уже сім тижнів підряд і досяг найнижчої позначки з початку повномасштабної агресії. Зауважимо, що ці цифри оприлюднили два соціологічні центри, контрольовані владою, що на думку експертів могло бути сигналом для адміністрації про необхідність вжити заходів для виправлення ситуації. Навіть несподівана зустріч глави Кремля зі своєю колишньою вчителькою не дала помітного ефекту.
Згодом у вузькому оточенні, вочевидь, вирішили тимчасово припинити публікацію соціологічних даних. Олександр Морозов охарактеризував це однозначно:
“Це дуже дивно, бо показує слабкість, тріщину”
Головна причина невдоволення серед населення — невизначеність перспектив війни. П’ятий рік поспіль очільник держави обіцяє, що цілі операції будуть досягнуті, але реальність часто виявляється іншою. Колишній співробітник СБУ Іван Ступак наголошує, що це може серйозно підірвати боєздатність російської системи:
“Що неспокійніше буде у Москві, що більше буде невдоволених росіян – то більше змінюватиметься загальна суспільна думка про війну. Мовляв, ‘а нас за що? нас до такого не готували’. До того ж чиновники хоча б в кулуарах можуть говорити, що війна йде не за планом. Це все може рухати російську військову машину до закінчення війни.”
Який вплив має внутрішній тиск на подальшу долю режиму
Якщо українські удари набудуть системної інтенсивності, позиція Путіна може опинитися під серйозним ударом. Уже зараз режим демонструє ознаки, які раніше не були такими помітними: приховування соцопитувань, розбіжності між політичними амбіціями і реальними можливостями армії. Це все — симптоми системи, яка починає давати тріщини.
Водночас аналітики радять не робити занадто оптимістичних висновків. Навіть якщо невдоволення Герасимова справді існує — воно поки що обмежується закритими колами. Щоб внутрішні розбіжності перейшли в публічну фазу, потрібно або різке погіршення ситуації на фронті, або масові соціальні потрясіння у самій Росії — а найімовірніше, поєднання обох чинників.
Розкол у кремлівській верхівці після років правління
Російський пропагандист Ілля Ремесло, який раніше підтримував нинішній режим, а згодом почав його критикувати і внаслідок цього опинився на 30 днів у психлікарні, нещодавно заявив, що в Росії може трапитися палацовий переворот, внаслідок якого владу втратить Володимир Путін.
“Це буде щось подібне до палацового перевороту. Революції у Росії, те, що хотів пригожин зробити, військового перевороту – такого не буде. Буде щось дуже тихе. Ну, знаєте, як у 53-му році сталося [маючи на увазі повстання політичних в’язнів Норильського концтабору, яке змінило систему ГУЛАГу]. Прокинемося в іншій країні”, – пояснив Ремесло.
Він прогнозує, що кардинальні зміни в РФ можуть відбутися наприкінці 2026 — на початку 2027 року, описуючи це як “злам попередньої системи та народження нової”. Водночас ідею воєнного перевороту, схожого на ту спробу, яку здійснював Пригожин у 2023-му, Ремесло відкидає.
Також повідомлялося, що відома російська блогерка Вікторія Боня днями опублікувала в забороненій у РФ соціальній мережі Instagram звернення до Володимира Путіна. На її думку, Путін нібито “багато чого не знає”, зокрема про проблеми в країні, про які йому “жоден губернатор не скаже”. Прес-секретар президента Дмитро Пєсков під час брифінгу визнав, що звернення “привернуло увагу аудиторії”, але наголосив, що Кремль не надаватиме детальних коментарів, оскільки це “дуже резонансні теми”.
