Російська компанія “БЮРО 1440” 23 березня виконала перший пакетний запуск 16 космічних апаратів, які мають стати частиною супутникової мережі, порівнюваної зі Starlink від SpaceX. Цей старт символізує завершення етапу випробувань у РФ — країна гостро відчула потребу у власних рішеннях після втрати доступу до американських систем зв’язку, тож розпочався процес формування власного сервісу зв’язку.
Компанія широко інформує про свої здобутки. За повідомленням “БЮРО 1440”, після виведення на опорну орбіту всі апарати успішно відокремилися від ракети-носія і були взяті під контроль центру управління польотами. Наступний крок — перевірка бортових систем і виведення супутників на їхні цільові орбіти.
“Запуск перших супутників цільової групи означає перехід від випробувань до створення повноцінного сервісу зв’язку”, — відзначили в компанії.
За даними “БЮРО 1440”, на реалізацію проєкту знадобилося 1000 днів — стільки минуло від початкових випробувань до серійних зразків. Перші плани передбачали запуск 16 низькоорбітальних апаратів у 2025 році, однак терміни були перенесені, ймовірно через затримки у виробництві необхідної кількості супутників.
До 2027 року компанія має намір наростити угруповання до 250 апаратів і розпочати комерційну експлуатацію мережі. Оціночна потенційна аудиторія “БЮРО 1440” — 1,5–2 млн користувачів у РФ та до 12 млн у світі. Передбачається, що сервіс охопить понад 70 країн із пропускною здатністю на одного користувача від 50 Мбіт/с до 1 Гбіт/с.
Як Росія залишилася без Starlink
Питання пошуку заміни для Starlink стало критично важливим для російських військ. Нагадаємо, 5 лютого міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив про блокування терміналів Starlink для російських користувачів. Відтоді російські підрозділи зазнавали проблем у забезпеченні зв’язку, що ускладнило проведення штурмових операцій.
Після відключення доступу до Starlink українські військові відзначили зниження активності ворожих безпілотників у тилових районах. Водночас російські сили почали шукати шляхи відновлення стабільного зв’язку та дистанційного керування дронами. Одним із рішень стало використання дешевих дронів “Молнія” у ролі носіїв та ретрансляторів сигналу.
