Через чотири роки з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії дипломатичні зусилля для завершення конфлікту фактично зупинилися. Водночас, адміністрація Дональда Трампа наполегливо працює над досягненням угод між Києвом і Москвою до 4 липня – дня святкування 250-ї річниці незалежності США. Однак поки що немає жодних ознак готовності Володимира Путіна відмовитися від своїх максималістських вимог.
Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на джерела серед європейських та натівських посадових осіб. Видання зазначає, що три раунди тристоронніх консультацій у 2026 році – у Абу-Дабі та Женеві – не принесли помітних результатів. За словами джерел, переговорний процес постійно виходив за встановлені терміни, а навіть окремі американські чиновники приватно визнають відсутність серйозного прогресу.
Перемовини з американського боку координують спецпредставник Стівен Віткофф і Джаред Кушнер. За оцінкою одного з представників НАТО, основне питання полягає в тому, “хто перший зробить крок назад”: чи пом’якшить Москва свої “червоні лінії”, чи Вашингтон зменшить підтримку Києва.
Камінь спотикання – території та ЗАЕС
Основні суперечності стосуються контролю над окупованими територіями на сході України та стану Запорізької атомної електростанції. Росія наразі контролює близько 19% території України – лише на один відсоток більше, ніж три роки тому.
Москва наполягає на повному контролі над районами Донбасу, включно з частинами Донецької області, які її війська навіть не змогли повністю захопити. Крім того, Кремль не погоджується передавати контроль над ЗАЕС. Україна ж категорично відхиляє вимоги про відведення військ з укріплених позицій на сході. Президент Володимир Зеленський у інтерв’ю ARD висловився так:
“Моє послання Путіну просте: я готовий до зустрічі. Ми повинні покласти край війні. Крапка”.
Київ пропонує домогтися припинення вогню вздовж існуючої лінії фронту та гарантії безпеки. США, згідно з даними Bloomberg, розглядають варіант створення вільної економічної зони на спірних територіях з міжнародними механізмами безпеки.
Війна на виснаження
Незважаючи на масовані ракетні та дронові удари по енергетичній інфраструктурі України, спроби зламати стійкість населення взимку не призвели до бажаних результатів. Лінія фронту в значній мірі стабілізувалася, а бойові дії все більше перетворюються на війну дронів і виснаження ресурсів.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зазначав, що нинішня стратегія ведення війни націлена не стільки на захоплення території, скільки на виснаження ресурсів противника. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомляв, що з кінця січня українські сили повернули під контроль майже 400 квадратних кілометрів території на південному напрямку, хоча ситуація залишається складною.
Ризики “замороженого” сценарію
Європейські дипломати висловлюють побоювання, що Кремль може прийняти формальне припинення вогню, яке дозволить Вашингтону оголосити про дипломатичний успіх, але при цьому продовжити гібридні операції проти України. Аналітики також підкреслюють, що, незважаючи на економічний тиск та значні втрати, російське керівництво не демонструє готовності до стратегічних поступок.
Крім того, низка українських громадських організацій виступила проти ідеї винесення питання затвердження можливого мирного договору на всеукраїнський референдум. Вони звернулися до президента України, підкреслюючи, що підняття теми референдуму щодо мирної угоди створює ризики для національних інтересів держави.
