Дональд Трамп відмовився скасовувати морську блокаду Ірану без укладення нової ядерної угоди. Раніше він вже заявляв, що військові дії проти Ірану триватимуть доти, доки Тегеран не виконає вимоги Вашингтона стосовно Ормузької протоки. Тепер президент США конкретизував умову: протоку буде відкрито лише після підписання ядерного документу. Іран пропонував розділити ці питання, але такий підхід зустрів відмову.
Про це Трамп розповів в інтерв’ю виданню Axios 29 квітня 2026 року. Він порівняв морську блокаду з формою військового тиску на Іран і пояснив, чому вважає її ефективнішою за авіаудари.
“Блокада дещо ефективніша за бомбардування. Вони задихаються, як задушена свиня. І для них буде ще гірше. Вони не можуть мати ядерної зброї”, – наголосив американський лідер.
Трамп також відкинув іранську пропозицію: нібито спочатку відкрити Ормузьку протоку й зняти блокаду, а потім вже вести переговори щодо ядерної програми. На його думку, Іран зацікавлений у досягненні домовленостей, але головним важелем впливу лишається саме блокада.
“Вони хочуть домовитися. Вони не хочуть, щоб я продовжував блокаду. Я не хочу [знімати блокаду], бо не хочу, щоб вони мали ядерну зброю”, – додав Трамп.
Крім того, він заявив, що іранські нафтосховища та нафтопроводи опиняються під дедалі більшим ризиком і, за його словами, “ось-ось вибухнуть”. Через блокаду Іран втрачає можливість експортувати нафту, що підсилює економічний тиск на країну.
Як блокада змінила тиск на Тегеран
Морська блокада Ормузької протоки з боку США позбавила Іран основного потоку нафтових надходжень. Приблизно 20% світових морських поставок нафти проходить саме через цю ділянку. Втрата можливості експортувати енергоресурси створює для іранської економіки серйозний фінансовий дефіцит і змушує Тегеран шукати шляхи врегулювання конфлікту.
Раніше Тегеран пропонував розділити питання: спочатку забезпечити безперешкодний прохід через протоку, а вже потім торгуватися щодо ядерної програми. Трамп відмовився, оскільки вважає, що блокада є головним механізмом тиску. Без гарантій неможливості створення ядерної зброї президент не готовий відступати, навіть якщо це призведе до подальшого загострення в регіоні.
Блокада Ормузької протоки та її наслідки для світу
Блокада Ормузької протоки вже спричинила різке зростання цін на енергоносії в глобальному масштабі. За оцінками аналітиків, під впливом війни в регіоні вартість нафти марки Brent зросла приблизно на 60%, а ціни на газ у Європі досягли 50–60 євро за МВт-год. Економісти погіршують прогнози і попереджають про підвищений ризик рецесії в низці країн.
Іран у відповідь розглядає варіанти дестабілізації інших ключових морських шляхів. Якщо блокада триватиме, Тегеран може спробувати перекрити Баб-ель-Мандебську протоку, що з’єднує Червоне море з Аденською затокою. На цей маршрут припадає близько 12–15% світової торгівлі між Азією та Європою.
За повідомленнями, Трамп обрав курс на тривалу морську блокаду Ірану замість нових авіаударів чи дипломатичних поступок. Перемовини між двома сторонами зайшли в глухий кут: Вашингтон відхилив пропозицію Тегерану як таку, що не відповідає інтересам безпеки. Конфлікт вступає в нову фазу, і наразі немає чітких перспектив його швидкого вирішення.
Морську блокаду США оголосили після безрезультатних переговорів щодо ядерної програми Ірану. Перемовини тривали 22 години в Ісламабаді, але сторонам не вдалося досягти консенсусу щодо ключових умов. Віцепрезидент Джей Ді Венс зазначив, що Іран поки не готовий відмовитися від ядерної програми, хоча сам факт діалогу він оцінив позитивно.
