Чому балконна плита не витримує самобуду?
Правила експлуатації балконів у багатоквартирних будинках досі базуються на радянських нормах. Основним документом залишається СНіП 1989 року, який чітко визначає: проєктування балконів і лоджій для житлових будинків не є обов’язковим. Саме ця лазівка відкрила простір для самочинних прибудов, які десятиліттями розповзаються по столиці.
Норми встановлюють граничне навантаження на плиту — 300 кілограмів на квадратний метр. Заборонено захаращувати балконний простір будматеріалами чи старими меблями, а також руйнувати зовнішню стіну між кімнатою та балконом. Будь-яке перепланування потребує узгодження з органами містобудування та архітектури. Стаття 383 Цивільного кодексу прямо забороняє порушувати права інших власників квартир у будинку внаслідок таких змін.
На практиці ці правила ігнорують масово. Степанець наводить приклад із власного досвіду: перебудова конструктивних елементів будинку на Великій Васильківській, поблизу колишнього будинку моделей, колись призвела до обвалу половини споруди. Її знесли, а разом із нею “під шумок” зникла ще одна сусідня пам’ятка архітектури.
Найгучніші випадки самобуду по районах
На Печерську, в комплексі будинків архітектора Йосипа Каракіса на території колишнього Микільського монастиря, один із мешканців обладнав балкон “з палубою” — конструкцією, схожою на корабельну. Біля метро “Українських Героїв” на Великій Васильківській у дворі, суцільно обплетеному балконами, прибудували ще й окрему ліфтову шахту. Двір при цьому закрили, щоб конструкцію не було видно з вулиці.
Біля Контрактової площі до прибуткового будинку кінця XIX століття впритул приставили металевий хостел-бункер на маленьких опорах. І це при тому, що сама будівля вже вкрита тріщинами через хиткі ґрунти та вібрацію від метро. На Борщагівці до типової панельної багатоповерхівки прибудували балкони з ліпниною під старовину. На Нивках, у сталінці 1952 року на розі Естонської та Щербаківського, до великого балкона додали ще один, менший — фактично “балкон у балконі”.
Ще один приклад — так звана пожежна дорога в районі Квітникарство, паралельно вулиці Виговського. Там до багатоповерхівки прибудували конструкцію розміром із цілий барак.
Чому це важливо знати
Степанець звертає увагу на воєнний контекст. Самовільні прибудови, що перекривають доступ до будинку, ускладнюють рятувальникам роботу під час гасіння пожеж після обстрілів. А такі виклики останніми роками трапляються в Києві регулярно. Йдеться не лише про естетику фасадів, а й про реальний ризик для життя мешканців та рятувальних служб.
Це вже другий випуск Степанця про боротьбу Києва з самовільною забудовою. У попередньому відео блогер розповідав про історію київських МАФів — від перших кіосків до масових знесень. Про те, як зникає цінна історична забудова Подолу та інших районів, ми писали окремо. А про те, як самобуд обходить висотні обмеження навіть у центрі міста, — у матеріалі про Сагайдачного, 18.
Повне відео дивіться на каналі, повідомляє канал STEPANETS.
