Як виглядав будинок Юркевича і чим він цінний?
Архітектурний критик Віктор Чепелик цінував цю споруду насамперед за асиметричну композицію. Дослідник наголошував: будинок не копіює сільську архітектуру механічно, а переосмислює українську тему по-новому. Тут немає стилізації заради екзотики. Натомість автори ведуть вдумливий діалог із народною традицією мовою модерної архітектури. Сама споруда — п’ятиповерхова, цегляна, з П-подібним планом, який утворює внутрішній двір. Перед фасадом розташований палісадник, огороджений металевими гратами. Усередині розміщувалося десять квартир — п’яти- та семикімнатних.
Хто проєктував будинок на Паньківській?
Над проєктом працював архітектор Сергій Тимошенко. До нього долучився й Микола Шехонін, чиїм улюбленим стилем був неоампір. Попри це, з українським модерном архітектор впорався блискуче — так вважають дослідники. Замовив будівництво лікар Йосип Юркевич. Після його смерті будинок успадкував син Лев Юркевич — письменник і громадсько-політичний діяч.
Що сталося з будинком у 1973 році та в 2000-х?
Першого серйозного удару споруда зазнала під час радянського ремонту 1973 року. Тоді знищили високий дах і фронтон правобічного ризаліту — саме ці елементи визначали силует будинку. Другий удар прийшов у 2000-х під виглядом «євроремонту». Будинок виставили на продаж під назвою «Замок на Паньківській». З’явилися мансарда та новий фронтон, зовсім не схожий на оригінал. На надвірному фасаді тоді ж з’явилася майоліка на козацьку тематику. Охоронці навіть намагалися перешкоджати тим, хто хотів сфотографувати будинок із протилежного боку вулиці.
Що таке ризаліт і чому його втрата — архітектурна трагедія?
Ризаліт — це частина будівлі, яка виступає за основну лінію фасаду по всій висоті споруди. Саме він формує пластику фасаду, створює гру світла й тіні, задає ритм та акценти. У будинку Юркевича правобічний ризаліт із фронтоном був ключовим елементом асиметричної композиції. Його знищення у 1973 році порушило архітектурний баланс, який заклали автори проєкту.
Що з будинком сьогодні?
Будинок фізично вцілів — і це вже хороша новина на тлі масових знесень київської спадщини. Проте і радянські втручання 1973 року, і «покращення» 2000-х залишили помітні сліди. Споруда втратила оригінальний силует і частину автентичних деталей. Дослідники висловлюють просте прохання: надалі просто зберегти будинок без нових «вдосконалень».
Чому це важливо знати
Будинок Юркевича на Паньківській — живий приклад того, як архітектурна пам’ятка може зазнати непоправних змін не від бомби чи бульдозера, а від звичайного «ремонту». Споруда має статус щойно виявленої пам’ятки архітектури та історії. Це юридично значущий статус, від якого залежить, чи вдасться захистити будинок від подальших втручань. У Києві багато таких споруд, де оригінальний задум архітектора поступово розчиняється в нашаруваннях різних епох. Знати цю історію означає розуміти просту річ: справжня охорона спадщини починається з утримання від зайвого втручання.
