Заклад, який витримав щонайменше дев’ять обстрілів
McDonald’s біля станції метро «Лук’янівська» відчинив двері 24 травня 1997 року. Тоді це був перший ресторан мережі в Україні. Кияни займали чергу з самого ранку, щоб потрапити всередину. Після початку повномасштабного вторгнення заклад пошкоджували щонайменше дев’ять разів — про це повідомляло NBC News.
Один із найважчих ударів припав на ніч 24 травня 2026 року — саме на 29-й день народження ресторану. Тієї ж ночі згорів сусідній торговий центр «Квадрат», зруйнувався Лук’янівський ринок, а двоє людей загинули. Проте заклад щоразу прибирають і знову відкривають — найчастіше буквально за кілька днів. Стіни всередині досі носять слід осколків, а вивіска над входом оплавилася від жару вибухів. Кава й бургери тут подають щоранку — попри все.
Чому людей тягне до місць трагедії
1986 року психологи Джефф Грінберг, Том Пищинський і Шелдон Соломон сформулювали теорію управління страхом смерті. Ідея проста: усвідомлення власної смертності породжує глибоку, часто несвідому тривогу. Мозок шукає спосіб символічно наблизитися до смерті, залишаючись у безпеці. Так тривога слабшає, а не посилюється.
2018 року дослідники Авіталь Біран і Доріна-Марія Буда застосували цю теорію до темного туризму — подорожей до місць смерті, злочину чи катастрофи. Мова йде про концтабори, колишні тюрми, райони з високим рівнем насильства. Це схоже на те, як водії пригальмовують біля аварії, хоч самі до неї не причетні. Небезпека не торкається їх особисто, але мозок все одно хоче побачити, що там сталося. Або як дитина крадькома дивиться крізь пальці на страшну сцену у фільмі — хочеться відчути загрозу, залишаючись у безпечному місці.
Чому саме цей McDonald’s приваблює журналістів з усього світу
Історія ресторану на Лук’янівці працює за тим самим механізмом — але з важливим нюансом. Науковці зазвичай зараховують до темного туризму й локації, пов’язані зі збройними конфліктами. Проте сюди людей веде не цікавість до чужого горя. Їх приваблює бажання побачити стійкість зблизька.
У серпні 2026 року NBC News опублікувало великий репортаж прямо із зали цього закладу. Журналісти зафіксували момент, який складно вигадати навмисно. Щодня о дев’ятій ранку по всій Україні оголошують загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими на війні. Персонал і відвідувачі завмирають — а кухонні фритюрниці продовжують попискувати. Саме такі деталі говорять про війну переконливіше за будь-яку статистику.
Українські медіа теж регулярно приїжджають сюди зі своїми камерами. Радіо Свобода та Forbes Ukraine з’являються після кожного нового обстрілу — фіксують, як швидко комунальники прибирають скло і заклад знову відчиняє двері. Іноземні тревел-блогери також документують життя воєнного Києва для своєї аудиторії — від США до Нігерії. Дехто зі знімальниками спеціально спростовує таким чином російську пропаганду про життя в столиці.
Журналісти вибирають цей McDonald’s не випадково. Всюдисущий бренд на тлі руїн — образ, який західний глядач розуміє миттєво, без пояснень і перекладу.
Через таку символічність цьому закладу часто приписують інший відомий епізод. У вересні 2023 року тодішній держсекретар США Ентоні Блінкен обідав у McDonald’s разом із головою МЗС України Дмитром Кулебою. Насправді та зустріч відбулась в іншому ресторані мережі — у центрі Києва.
Лора Лумер: коли політика зустрічає бургер
20 липня 2026 року цей McDonald’s відвідала американська блогерка Лора Лумер. Роками вона поширювала антиукраїнську риторику й публічно сумнівалась, чи варта Україна американської підтримки. Того дня блогерка приїхала до Києва потягом, побувала в Бучі й оглянула докази російських злочинів. А потім пообідала в пошкодженому ресторані, на тлі зруйнованого обстрілом торгового центру.
21 липня в соцмережі X Лора Лумер написала, що удари по закладу — це «напад на американський бізнес». Ще недавно вона стверджувала протилежне. Тепер блогерка публічно визнала: роками перебувала під впливом російської пропаганди. Давні дописи вона не видалила — щоб помилку бачили всі. Того ж тижня Лумер зустрілася з Президентом України Володимиром Зеленським і відвідала Києво-Печерську лавру.
Телеканал CNN припускав, що раптовий розворот блогерки міг стати відповіддю телеведучому Такеру Карлсону. Той у 2024 році їздив до Москви, брав інтерв’ю у Владіміра Путіна й обідав у російському аналогу McDonald’s. Ці висновки — особиста політична позиція блогерки та оцінка медіа. Ми наводимо їх із чіткою атрибуцією, без власної оцінки.
Де проходить етична межа
Дослідники темного туризму попереджають: місця пам’яті легко перетворюються на звичайний атракціон. Селфі на тлі Аушвіца — приклад того, як цікавість витісняє повагу до жертв. Той самий ризик існує й тут. Коли реальна трагедія стає майданчиком для політичного жесту, увага зміщується. Замість людей, які там живуть і працюють щодня, у центрі уваги опиняється гість, що приїхав на один день.
Що це означає для України
- Емоційний, легко впізнаваний символ — оплавлена вивіска знайомого бренду — доходить до західної аудиторії швидше й глибше, ніж сухі цифри про обстріли
- Такі візити стають частиною інформаційного фронту війни: вони утримують увагу закордонної публіки, яка з роками втомлюється від новин про війну
- Але цінність має не сам факт відвідування, а те, чи зберігається повага до контексту й до людей, які переживають цю трагедію щодня — а не як гість на один день
