У Києві дев’ять вітражів ансамблю “Історія медицини” отримали офіційний статус пам’ятки культурної спадщини. Композиція прикрашає медичний корпус на вулиці Загорівській, 1 ще з 1976 року. Про включення вітражів до відповідного переліку повідомив Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам’яток. Рішення затвердили наказом Департаменту охорони культурної спадщини 5 травня 2026 року — після того, як його схвалила Консультативна рада. Наразі документацію вже передали до Міністерства культури України для внесення об’єктів до Державного реєстру нерухомих пам’яток.
Дослідження ансамблю фахівці КНМЦ розпочали ще торік. Центр вивчав цикл із дев’яти вітражів, які створило подружжя художників — Валерій Карась та Марієтта Левханян. Цикл отримав назву “Історія медицини”. На жаль, зберегти первісний вигляд ансамблю повністю не вдалося. На початку 2000-х років з об’єкта демонтували три блоки — “Медицина Київської Русі”, “Лікарі Франції середньовіччя” та “Давньоарабські лікарі”. Замість них встановили звичайні вікна. А ще два вітражі, “Давньогрецька медицина” та “Китайська медицина”, наразі не видно з середини приміщення — вони закриті для огляду.
Ситуацію додатково ускладнює те, що всі дев’ять вітражів розташовані в одному будинку, але мають трьох різних балансоутримувачів. Це Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради “Київська обласна клінічна лікарня”, Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради “Київський обласний спеціалізований медичний центр” та Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради “Київський обласний перинатальний центр”.
Щоб оцінити справжній масштаб роботи художників, варто зважити на техніку виготовлення. Кожен скляний елемент майстри виливали у форму вручну. Потім додавали барвник і наносили рисунок ще до того, як скло повністю затвердіє. Загалом дев’ять вітражів складаються з шести блоків, а елементів у них — понад 1500. Відомо й про трагічну сторінку цієї історії: саме під час роботи над ансамблем Валерій Карась втратив одне око.
Чому важливо зберегти вітражне мистецтво Києва
“Історія медицини” — далеко не єдиний приклад, коли монументальні вітражі опиняються під загрозою через недбалість, ремонти чи бойові дії. Офіційний статус пам’ятки дає юридичний захист від демонтажу чи пошкодження. Крім того, він зобов’язує балансоутримувачів дбати про збереження об’єкта.
Проте доля таких творів залежить не лише від паперового статусу. Часто саме увага громадськості та фахівців дозволяє зупинити знищення унікальних композицій, поки не стало запізно.
Раніше в Києві на смітнику біля будівлі дитячої музичної школи №13 імені Глінки знайшли викинуті вітражі роботи художника Дениса Кутняхова. Їх встановили ще 2010 року. У школі пояснили ситуацію недбалістю технічного працівника. Вітражі вдалося врятувати — їх передали на реставрацію самому автору.
Також у Києві розпочали підготовчі роботи з відновлення Миколаївського костелу. Ракетний удар пошкодив там центральний вітраж у формі готичної “троянди”. У Міністерстві культури повідомили, що композицію планують відновити за автентичними кресленнями кінця ХІХ — початку ХХ століття.
