Масовий демонтаж малих архітектурних форм у Києві значно трансформує міський роздріб і вуличну торгівлю. Тенденція, що посилилась після реорганізації вхідних груп на Печерську, які перетворилися на свого роду торгові комплекси, тепер набирає нових обертів: підприємці все частіше купують або довгостроково орендують квартири на перших поверхах багатоквартирних будинків, облаштовують там окремі входи та відкривають невеликі кав’ярні, перукарні й крамниці. За оцінками ринку, щонайменше третина власників знесених МАФів вже не повернеться до традиційного формату вуличної торгівлі.
Як зазначає Delo.ua, після ліквідації звичних кіосків понад десятки підприємців шукають приміщення у житловому фонді. Вони віддають перевагу першим поверхам багатоповерхівок, облаштовують окремі вхідні групи та працюють у форматі «кав’ярня в будинку» або «магазин без великої вивіски». Такий підхід дозволяє уникнути щомісячних платежів за землю, не залежати від нових Prozorro-аукціонів та вести бізнес у приміщеннях із чіткішим правовим статусом.
Каталізатором цих перетворень стало рішення Київської міської ради №915/8881 від 13 червня 2024 року. Документ скасував автоматичне продовження паспортів прив’язки й договорів пайової участі, на підставі яких десятиліттями розміщували кіоски на вулицях столиці. Після закінчення строку дії дозволів власники мусять самі демонтувати споруди — у разі невиконання ці роботи виконує комунальна служба. Реформа проходить поетапно по всіх районах: Оболонь і Печерськ уже на початку процесу, тоді як Голосіївський, Деснянський і Дніпровський мають завершити його до червня 2026 року.
Масштаби цієї «МАФ-революції» вражають: лише у 2025 році в Шевченківському районі демонтували понад 300 тимчасових споруд, а по місту — тисячі об’єктів. За інформацією Департаменту територіального контролю КМДА, близько 80% знесених МАФів були розміщені незаконно — прямо на інженерних мережах: водопровідних, газових, каналізаційних та теплотрасах. Тому перенесення на нові локації можливе лише для споруд, що відповідають технічним вимогам; інші власники змушені шукати альтернативні рішення самостійно.
Однією з найпоширеніших альтернатив стали приміщення на перших поверхах житлових будинків. Підприємці, які раніше працювали у форматі МАФів, переорієнтовуються на купівлю або довгострокову оренду квартир із окремим входом. Облаштування невеликої вхідної групи та мінімальний ремонт дозволяють відкрити кав’ярню, барбершоп чи крамницю з відносно невеликими інвестиціями порівняно з побудовою нового МАФу. Крім того, квартира як повноцінний об’єкт нерухомості забезпечує більшу стабільність і документаційну прозорість, ніж тимчасова споруда.
Водночас ця трансформація викликає занепокоєння у мешканців і місцевої влади. Нелегальне облаштування вхідних груп без необхідних дозволів і містобудівної документації вже зафіксували в ряді районів Києва. Жителі скаржаться на шум, запахи та підвищений трафік у дворах, комунальні служби фіксують випадки, коли «вхідні групи» переростають у двоповерхові прибудови, що закривають вікна сусідів. Наразі міська влада ще не затвердила єдиних правил для впорядкування цього явища.
Що відбувається з демонтованими МАФами у Києві
Після масових демонтажів постає питання: куди діваються порожні локації та знесені конструкції, які власники не забирають? Частину демонтованих МАФів передають на потреби армії — понад 800 споруд вже використовують як склади або мобільні пункти для військових. Іншу частину зберігають на комунальних майданчиках за плату 14,82 грн за квадратний метр на добу; якщо власник не вилучає конструкцію роками, її виставляють на Prozorro-аукціон або здають на металобрухт. Водночас на ринку з’являється багато пропозицій оренди для тих, хто не готовий відмовитися від МАФ-формату: такі об’єкти здають від 5 тисяч гривень на місяць, і їхня кількість зростає.
Однак не всі підприємці погоджуються переїжджати до нових МАФів чи у квартири. Деякі торгівці, які раніше працювали в несанкціонованих місцях, намагаються продовжувати діяльність під відкритим небом — на місцях знесених кіосків з’являються пересувні лотки. Яскравим прикладом є ліквідація так званого мусульманського ринку вуличної їжі: після знесення залишилася лише одна точка з шаурмою, проте стихійна торгівля на звільненій ділянці не зникла. Це демонструє, що сам по собі демонтаж МАФів не вирішує проблеми нелегальної торгівлі — потрібна системна робота й комплексні рішення.
