Великий Супій на Київщині опинився на межі зникнення через масштабне обміління, аварійний стан шлюзів і ймовірний безконтрольний водозабір. Берег відступив на 10–30 метрів, дно оголилося, а унікальні плаваючі острови пересихають і зростаються з берегом. Про це наприкінці вересня повідомили голова Бориспільської РДА Руслан Дяченко та Яготинська міська голова Наталія Дзюба.
Посадовці попередили в коментарі Главкому про катастрофічний екологічний стан водойми й наголосили на необхідності термінового втручання держави. Оскільки водосховище не перебуває на балансі громади, місцева влада офіційно просить включити його до державних програм порятунку довкілля. Це, на їхню думку, може запобігти регіональній катастрофі.
“Протягом останнього часу екологічний та гідрологічний стан водойми катастрофічно погіршився – фіксується стрімке обміління та зневоднення. Рівень води впав до критичних позначок, спостерігається відступання берегової лінії на 10-30 метрів, оголення дна та висихання унікальних плаваючих островів”, – розповіла Яготинська міська голова Наталія Дзюба.
Місцева влада разом із громадськістю оглянула Великий Супій та інженерні споруди водойми. Фахівці визначили ключові причини проблем: замулення природних джерел, порушення притоку з річки Супій і руйнування плаваючих островів. Ці острови були осередками рідкісних птахів і риби. Також експерти вказали на надмірний водозабір з боку агропідприємств і риборозплідних господарств.
Через мілководдя та спеку вода масово цвіте, і риба гине від нестачі кисню. Прибережні смуги систематично оруть під сільгоспкультури майже впритул до води. Дощі змивають у водойму пестициди й добрива, що ще більше погіршує стан екосистеми.
“Частина гідротехнічних споруд на водоймі належить державі та перебуває у власності Регіонального відділення Фонду держмайна у Київській області. Регулюючі шлюзи та дамби у незадовільному або напівзруйнованому технічному стані та потребують ремонту”, – пояснив голова Бориспільської РДА Руслан Дяченко.
Дзюба додала, що міськрада вже зверталася до Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра через масштабне викачування води рибгоспами. Є підозри, що обсяги водозабору перевищують ліміти або здійснюються без дозволів. Проте у відповіді від 1 квітня 2026 року відомство заявило, що порушень законодавства при використанні водойми не виявлено.
“Подальше зволікання загрожує перетворенням водосховища на каскад заболочених стічних калюж, повною втратою біорізноманіття, знищенням рибних запасів та отруєнням підземних водоносних горизонтів”, – підкреслив Руслан Дяченко.
Як гетьман Розумовський створив найбільше озеро Лівобережжя
Великий Супій — водосховище на однойменній річці біля Яготина, площа якого становить 1 040 гектарів. Озеро утворилося 1765 року, коли за наказом останнього гетьмана Кирила Розумовського звели майже двокілометрову греблю на річці Супій. Підняття води затопило заплаву, і колишнє болото перетворилося на водойму. Згодом вона розділилася на Великий і Малий Супій.
Місцева влада закликає Кабінет Міністрів та профільні міністерства увключити Великий Супій до державних програм порятунку довкілля й допомогти з пошуком інвесторів для відновлення водойми. Яготинська громада обіцяє взяти на себе організаційні питання на місці, надати всі зібрані документи й максимально сприяти роботі екологів.
Проблема деградації водойм через людський фактор і зміну клімату з’являється не лише на Київщині. Раніше повідомляли, що вода до Синього озера на Виноградарі так і не повернулася, попри роботи КП “Плесо” з розчистки. Рівень води в тій водоймі опустився на два метри з 2018 року, і міська влада створила робочу групу з науковцями для пошуку нового рішення.
Також повідомляли, що озера на Оболоні можуть очищатися від нафтопродуктів понад десять років. Такий висновок надали в Greenpeace після удару по АЗС, коли в Кирилівське озеро потрапило понад 350 тонн пального. Навіть після механічного збору нафти токсичні сполуки в мулі й воді продовжать шкодити екосистемі роками.
