Київський апеляційний суд відхилив апеляцію Артема Косова і залишив у силі довічний вирок за вбивство 16‑річного Максима Матерухіна на станції столичного фунікулера. Захист просив перекваліфікувати злочин на вбивство через необережність, що тягне покарання від 3 до 5 років, проте суд не знайшов підстав для задоволення цього клопотання.
25 березня 2026 року відбулося третє засідання у справі. Суд знову дослідив надані докази — записи з камер спостереження у вагоні та відео, зроблені пасажирами. На записах видно, як Косов грубо звертається до Максима та його друзів із використанням нецензурної лексики, а потім штовхає підлітка, який падає на скло. Від удару хлопець вдарився головою об уламок скла, який перерізав сонну артерію; смерть настала на місці. Про це повідомляє “Судово‑юридична газета”.
Суд також оголосив результати судово‑медичної експертизи: у потерпілого виявлено різане поранення шиї приблизно 10 × 16 см, глибиною близько 3,5 см, що призвело до майже миттєвої смерті. Захист стверджував, що Косов не міг передбачити таких наслідків, оскільки нібито не очікував розбиття скла, але ці аргументи суд відхилив.
Нагадаємо обставини трагедії: 7 квітня 2024 року нетверезий Артем Косов, колишній співробітник Управління державної охорони, посварився з компанією підлітків у вагоні фунікулера. Він чіплявся до 16‑річного Максима, звинувачуючи його в тому, що нібито “не воює”. На верхній станції суперечка переросла у фізичне протистояння. Після поранення підлітка Косов намагався надати йому допомогу, притискаючи рану, однак це не врятувало життя.
Шевченківський районний суд Києва 22 вересня 2025 року засудив Косова до довічного позбавлення волі. Сторону обвинувачення представляв Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який після оголошення вироку наголосив, що життя дитини не можна порівняти з жодним терміном ув’язнення. Захист одразу подав апеляцію.
Резонансна справа: хід процесу
Розгляд апеляції розпочався 9 лютого 2026 року. Уже на першому засіданні Косов клопотав про закритий режим розгляду, посилаючись на тиск з боку медіа, але суд відхилив це клопотання як необґрунтоване. Тоді ж обвинувачений вибачився перед родиною загиблого, стверджуючи, що не мав наміру вбивати підлітка. Під час фінального засідання в першій інстанції Косов визнав провину і назвав загибель хлопця «трагічною випадковістю», проте суд кваліфікував його дії як умисне вбивство з хуліганських мотивів.
Справа привернула широку суспільну увагу з моменту вчинення злочину. Перші повідомлення про інцидент з’явилися 7 квітня 2024 року: через “хуліганський інцидент” зупинили фунікулер, а згодом стало відомо, що загиблим був 16‑річний Максим Матерухін — вихованець футбольної школи “Зміна”, а підозрюваним — співробітник силових структур. Ця справа стала символом суспільного запиту на справедливе й неупереджене покарання, незалежно від статусу обвинуваченого.
