Київський метрополітен обережно відреагував на інформацію про смерть чоловіка, який помер 8 травня неподалік станції «Політехнічний інститут», посилаючись на дотримання посадових інструкцій. Трагедія сталася напередодні: небайдужі кияни намагалися врятувати перехожого й кілька разів просили принести автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД) зі станції — однак тричі отримали відмову. Інцидент викликав резонанс у соцмережах і поставив під сумнів жорстке дотримання алгоритмів, якщо їхнє виконання може коштувати людині життя.
Про подію у Facebook написала інструкторка з тактичної медицини, співзасновниця ініціативи «РеаніМетро» Марія Назарова. Коли на тротуарі виявили непритомного чоловіка без ознак дихання, інструкторка з першої домедичної допомоги Наталія Бойко почала проводити реанімацію та попросила очевидців дістати зі станції автоматичний зовнішній дефібрилятор. Однак чергова на станції та черговий поліцейський відмовили у видачі приладу — і зробили це «на підвищених тонах».
“Чоловік не дочекався — ‘швидка’ продовжила реанімаційні заходи загалом близько 40 хвилин, але він не вижив”, — зазначила Назарова.
Дефібрилятор врешті винесли лише через 20 хвилин — коли вже прибула бригада швидкої допомоги. Наталія Бойко, яка проводила реанімацію, подала заяву до поліції через відмову у наданні дефібрилятора.
Підземка обрала обережну позицію
Адміністрація столичного метрополітену коментує подію дуже стримано. За їхнім твердженням, працівники діяли в межах посадових інструкцій, які забороняють виносити обладнання за межі станції. Саме така жорстка прив’язка дефібрилятора до платформи фактично стала фатальною для людини, яка помирала за кілька десятків метрів від приладу.
“Наразі триває збір інформації від усіх працівників, які були на станції, аби детально відтворити хронологію події та обставини. За результатами буде переглянуто чинні алгоритми взаємодії між працівниками метро та поліцією, зокрема в випадках, коли подія трапляється поруч зі станцією метрополітену”, — повідомили в підземці.
Один із очевидців розповів, що поліцейський на станції пояснив: дефібрилятор не можна виносити з метро. Тобто відмова відповідала внутрішньому регламенту, а не індивідуальному рішенням конкретного працівника. Поліція Києва підтвердила, що розслідує ситуацію — питання у тому, хто і коли змінить регламент так, щоб алгоритм не переважав здоровий глузд.
У метрополітені також висловили співчуття рідним і близьким загиблого та зазначили, що помітили суспільний резонанс довкола цієї трагедії. Обіцяють проаналізувати кожен етап реагування та взаємодії служб і чинні процедури.
Встановлення дефібриляторів домоглися активісти
Автоматичні дефібрилятори у київському метро з’явилися не завдяки типовій державній ініціативі, а як результат наполегливої роботи громадських активістів. У лютому 2021 року київське метро почало встановлювати АЗД з ініціативи активістів «РеаніМетро». Кожен пасажир міг скористатися приладом — це не потребує спеціальної підготовки, а поруч мав знаходитись працівник метрополітену, навчений надавати першу допомогу.
У лютому 2026 року в Оболонському районі під час затримання поліцією помер чоловік — очевидці заявляли, що допомогу надали несвоєчасно, незважаючи на скарги затриманого на самопочуття. Раніше, влітку 2025 року, у приватній клініці Києва помер пацієнт — там також йшлося про порушення стандартів надання допомоги, коли людині ввели препарат без належного обстеження. Ці випадки пов’язує одне: правило виявилося важливішим за людину.
