Нардепку Піпі різко розкритикували за образи на адресу вояків, які виганяли гітлерівців із Києва

У Києві знову розгорівся резонанс навколо питання участі українців у Другій світовій війні у лавах Червоної армії. Нардепка зі Львова Наталя Піпа опублікувала світлину на тлі стіни Національного музею історії України у Другій світовій війні, де, за її словами, зняли напис «Их подвиги будут жить вечно». У дописі вона додала різку ремарку про людей, які воювали в радянській армії, назвавши їх «покидьками», що викликало хвилю обурення в коментарях: користувачі пригадали як живих, так і померлих родичів, а також майбутні покоління.

Публікація Наталії Піпи, яка є депутаткою від Львова та входить до фракції «Голос», спричинила широкий суспільний резонанс. На фото вона стоїть біля монумента в Національному музеї історії України у Другій світовій війні та з іронією зазначає, що напис «их подвиги будут жить вечно» нібито демонтували.

«Покидьки не мають подвигів», — додала Піпа.

Такий вислів викликав у багатьох емоційну реакцію: для більшості киян і мешканців інших міст їхні дідусі та прадідусі воювали саме у складі радянської армії проти нацизму. Фразу «покидьки» багато хто сприйняв як образу власних рідних, і коментарі під постом миттєво наповнилися різкою критикою й нецензурними висловами на адресу депутатки.

«Наталіє, Ви вважаєте засновника Пласту в Україні Ігоря Юхновського покидьком? встигли йому це за життя сказати?» — звернувся до Піпи Вахтанг Кіпіані, військовий, журналіст і колишній редактор «Історичної правди».
«Вам було б краще, якби під час Другої світової Німеччина таки окупувала Україну й знищила 90% населення? Ви розумієте, що цей меморіал не про радянську владу, а про звичайних людей, які віддали життя і здоров’я, щоб наступні покоління могли жити?» — написав у коментарях юрист Станіслав Лифлянчик.

Думки колег щодо вислову Піпи розділилися. Деякі депутати її підтримали: зокрема, колега з партії «Голос» зі Рівного Соломія Бобровська подякувала Піпі за пост. Водночас нардеп від «Слуги народу» Максим Бужанський висловився саркастично, натякаючи, що позиція Піпи є маргінальною навіть у її власній фракції.

«По-перше, фраза Піпи — це щось автобіографічне, можливо, мова про роль членів її родини в Другій світовій, їхні особисті подвиги чи провали. Де ж ще таке висловити, як не на сходах музею переможців у війні? По-друге, той факт, що Піпа не посоромилася сфотографуватися на фоні цього напису, вже сам по собі багато про що свідчить: вона, мабуть, стримується не так і сильно», — іронічно відзначив Бужанський.

Битва за Київ між Червоною армією й Вермахтом відбулася з 3 до 13 листопада 1943 року. На другому фото — дідусь Піпи, що брав участь у Другій світовій.

Пізніше, у суботу 28 березня, Наталія Піпа опублікувала розлогий допис з поясненнями, де стверджувала, що її слова нібито були вирвані з контексту. До запису вона прикріпила фото дідуся у радянській формі з відповідними ґудзиками й шевронами та наполягла, що мала на увазі інше.

«Йдеться не про людей — не про наших дідусів і прадідів, які воювали проти нацизму чи служили, захищаючи свою землю. Серед них є і мій дідусь, і я з повагою ставлюся до внеску тих, хто захищав свою землю. Коли вішали цей напис, точно йшлося не про наших з вами дідусів, а про возвеличення імперії», — пояснила Піпа.

Піпа цькувала підлітка у центрі Львова за пісні, а тоді — подала законопроєкт проти булінгу

Нагадуємо, що Наталія Піпа вже раніше потрапляла в центр скандалу: вона фігурувала у справі цькування підлітка у центрі Львова через виконання пісень Віктора Цоя. У червні 2023 року Піпа подала заяву до поліції на вуличного музиканта з Одеси.

Тоді ж парламентарка ініціювала проєкт закону, який посилював би відповідальність за булінг. За її пропозицією, суд міг би зобов’язати неповнолітнього кривдника пройти спеціальну корекційну програму — втім, ця ініціатива не отримала достатньої підтримки.