Публікація Владіміра Кличка про ракетний удар по Дарниці, внаслідок якого загинули 24 людини, зібрала тисячі коментарів та потонула в атаці кремлеботів. Поки кияни несли квіти до зруйнованого будинку в мовчазній скорботі, під дописом колишнього чемпіона розгорілась справжня інформаційна битва. Кремлеботи масово атакували пост здебільшого німецькою та російською, просуваючи типові пропагандистські наративи. Натомість слова підтримки надходили від людей із десятків країн — різними мовами, від англійської до в’єтнамської.
Владімір Кличко — ексчемпіон світу з боксу і молодший брат мера Києва Віталія — опублікував допис у Facebook одразу після того, як стала відома остаточна кількість жертв. Він опублікував фото зруйнованого під’їзду і лаконічний англомовний текст, без зайвих деталей. На той момент число загиблих у Дарницькому районі вже перевищувало два десятки; серед них були три підліткові дівчини — 12-, 15- та 17-річна.
“Ми відбудуємо все. Але ніхто не поверне нам 24 загиблих, серед яких 3 дитини. Разом із руїнами під завалами опинилась і ілюзія мирних переговорів. Росія знає лише одне — вбивати.”
Під публікацією розгорнулась масштабна атака кремлеботів — переважно з німецько- та російськомовних акаунтів. Одні вкидали звинувачення на адресу України, інші натякали на “збагачення” під час війни, ще інші закликали просто здатися. Це типова схема російських інформаційних операцій: коментарі з’являються хвилями, повторюються за змістом і часто йдуть з акаунтів без достовірних ідентифікаційних даних. Деякі дописувачі навіть виправдовували удари по житлових будинках — попри те, що в під’їзді загинули реальні люди, цілі сім’ї.
Втім відповідь міжнародної спільноти виявилась більшою за шум тролів. Слова підтримки писали люди з Великої Британії, США, Німеччини, Польщі, Румунії, Чехії, Швеції, Угорщини, Франції, Азербайджану — і навіть В’єтнаму. Американський ветеран звернувся українською: “Дякую. Від щирого серця і всією душею”. Румун порівняв Україну з “Ґондором, що стримує орків”, шведи й чехи висловлювали обурення діями кремлівських тролів, а польський коментатор закликав людей доброї волі спрямувати зусилля на встановлення миру. “Ніколи не забудемо. Ніколи не пробачимо”, — написав один із користувачів про всю Росію.
Трагедія в Дарниці стала наслідком одного з найпотужніших ракетних ударів по Києву за весь період повномасштабного вторгнення. В ніч на 14 травня 2026 року Росія задіяла понад 670 ударних дронів та 56 ракет різних типів — балістичних, аеробалістичних і крилатих. Найважчі збитки зафіксували саме в Дарницькому районі: ракета Х-101 — виготовлена вже у 2026 році, що вказує на продовження постачання компонентів всупереч санкціям — влучила в панельну дев’ятиповерхівку і знесла цілий під’їзд, де розташовувались 18 квартир. Пошуково-рятувальна операція тривала понад 28 годин, рятувальники вивезли майже три тисячі кубометрів завалів, проте 24 людини врятувати не вдалося.
Дарниця у вогні: що горіло поруч із обваленим будинком
Одночасно з обвалом житлової дев’ятиповерхівки в Дарниці спалахнула пожежа на АЗС БРСМ у тому ж районі — поруч зі станцією метро “Бориспільська”. За словами очевидців, підземні паливні баки дивом не детонували, і це стало рятівним збігом обставин: вибух цистерн із пальним міг спричинити руйнування значно більшого масштабу. Вогонь охопив приміщення станції та частину прилеглого лісу, постраждали й автомобілі поблизу. Рятувальникам вдалося не допустити ще більшої катастрофи.
Наступного дня, 15 травня, у столиці оголосили День жалоби — кияни несли квіти й іграшки до місця трагедії, де спонтанно виник меморіал. До того часу рятувальники завершили розбір завалів — поруч із руїнами під’їзду знайшли сімейні фотоальбоми загиблих, витягнуті з-під уламків: їх поклали просто неба серед свічок і дитячих іграшок. У місті заборонили будь-які розважальні заходи: Київ прощався зі своїми.
