На Столичному ринку в Києві продавчиня виставила трилітрові банки домашнього компоту за 400 гривень. Вона пояснює таку ціну тим, що використовує “елітні” сортові фрукти.
Відео з прилавком, де поруч зі звичайними банками лечо та джемів стоїть ціла полиця компотів, опублікували на офіційній сторінці ринку “Столичний” у Facebook. Воно викликало жваву дискусію щодо доцільності такої вартості під час воєнного часу.
Продавчиня реалізує продукцію під власною торговельною маркою “Смачно”. Серед асортименту – традиційні закрутки в банках. Однак вона підкреслює, що саме компоти робить особливими, оскільки використовує не просто будь-які плоди.
„Хочу виставити цілу полицю компотів, наприклад, з ананасової абрикоси — не просто зібраної випадково під деревом. Є вишня та навіть аґрус — це дуже цікавий смак. Всі ягоди — сортові”, — пояснює продавчиня.
Вона наголошує, що головна перевага асортименту — різноманітність смаків завдяки використанню сортових фруктів і ягід замість звичайної городньої продукції.
Обговорення ціни: чи виправданий такий рівень?
Під відео із компотами розгорілася активна дискусія. Приблизно 75% коментаторів вважають ціну завищеною. Вони критикують продаж фруктового напою за такою вартістю в умовах війни, сприймаючи це як неповагу до покупців.
„На дурнів розраховано. Собівартість цієї банки компоту — близько 100 гривень, плюс націнка мережі ще 100, а 400 гривень заплатять хіба що олігархи”, — вважає киянка Олена Федчик.
„400 гривень за три літри води — це абсурд. Приходьте до мене, дам такий компот безкоштовно”, — додає Альона Ромашко.
Водночас інша частина користувачів підтримує право продавчині самостійно встановлювати ціну. Вони вважають, що дев’ять доларів за банку — цілком прийнятна практика для дрібного підприємництва. Але їхній аргумент більше стосується свободи підприємця, ніж обґрунтування вартості за ринковими стандартами.
„Якщо дорого — робіть самі, орендуйте місце і продавайте. Дуже просто знецінювати чужу працю”, — пише Наталія Повишева-Гожик.
Чому ціни на ринках викликають конфлікти
Історія з компотом ілюструє ситуацію на київських ринках загалом. Там ціни часто залежать від рішення продавця. Покупцям складно оцінити, наскільки виправдана та чи інша вартість.
У разі трилітрових банок це товар, який фактично не підпадає під суворе регулювання. Тож продавець може вільно встановлювати ціну, посилаючись на високу якість сировини чи оригінальність рецептури.
Подібні суперечки виникають і щодо інших аспектів діяльності столичних ринків і стихійних ярмарків — від організації торгівлі до її легальності та впливу на міську інфраструктуру.
Раніше повідомляли, що мешканці Дарницького району вимагають прибрати щосуботній ярмарок з вулиці Ревуцького через затори, руйнування газонів і торгівлю часто без фіскальних чеків. Також відомо, що Печерський ринок за символічну орендну плату прийняв підприємців, які втратили торгові місця після ракетного удару по книжковому ринку на Почайній.
