Хто ініціював створення Алеї та чому саме зараз
Ідею створення Алеї полеглих Героїв висунув Дмитро Серебрянський, в.о. ректора Державного податкового університету. Звертаючись до родин загиблих, він підкреслив: жодні слова чи вчинки не здатні заповнити біль від втрати рідної людини. Проте заклад зробить усе можливе, щоб пам’ять про Героїв жила серед наступних поколінь університетської спільноти.
«Що б ми не сказали, що б ми не зробили, ми ніколи не заповнимо порожнечу, яка є в серцях ваших родин. Але ми робимо все можливе для того, щоб пам’ять про цих відважних Героїв жила в серцях кожного нашого студента, викладача, співробітника», — зазначив Дмитро Серебрянський.
Алею розмістили так, щоб вона стала частиною щоденного життя Університету. Повз стенди з іменами й фотографіями щодня проходитимуть студенти, викладачі та гості ДПУ.
82 імені, повз які щодня проходитимуть студенти
На стендах Алеї увічнили 82 імені випускників, студентів і працівників, чиє життя у різні роки пов’язувалося з Університетом. За кожним іменем стоїть конкретна історія: людина навчалася, працювала, будувала плани, мріяла про майбутнє.
Серед увічнених — випускник Університету 2024 року Данило Пархоменко з позивним «Тренер». Він загинув 2 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Родинське на Донеччині.
На церемонію відкриття приїхали родини Героїв із різних куточків України. Захід розпочався виконанням Державного Гімну України та хвилиною мовчання. Після цього присутні пройшли Алеєю, зупиняючись біля облич і імен рідних.
Особливе значення Ірпеня і символіка 29 серпня
Для Ірпеня це місце має особливе значення. У перші дні повномасштабного вторгнення місто стало одним із форпостів оборони Києва. Серед Героїв на Алеї є ті, хто загинув, боронячи саме Ірпінь.
Символічна і сама дата відкриття. 29 серпня Україна вшановує Захисників і Захисниць, які загинули за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. Цей день пов’язаний з Іловайською трагедією 2014 року, коли сотні українських військових і добровольців загинули, виходячи «зеленим коридором» через соняшникові поля. Тому символом дня став сонях.
Цього ж дня Університет долучився до Всеукраїнської акції «Стіл пам’яті». За столом залишили місце для тих, хто вже ніколи не сяде за нього поруч.
Чому Алею відкрили саме біля храму
Алею розмістили не випадково — поруч з Університетським храмом Святого Миколая Чудотворця, місцем молитви й духовної підтримки. Настоятель храму, капелан протоієрей Андрій Клюшев, розповів про зв’язок цього місця з людьми на фотографіях. Свого часу вони так само ходили цими стежками, приходили до храму, навчалися й працювали в Університеті.
Відкриття завершилося спільною молитвою за полеглих Героїв, яку провів отець Андрій. Тепер цією Алеєю щодня проходитимуть студенти, викладачі й гості ДПУ — і знатимуть імена тих, хто захищав країну.
Чому це важливо знати
Лише з Ірпінської територіальної громади з 2014 року загинуло 166 захисників. Ця цифра, на жаль, продовжує зростати. Алея в ДПУ — не перший меморіал громади: у місті також триває реконструкція міської Алеї Пам’яті Захисників України. Подібні простори пам’яті останніми місяцями з’являються і в Києві — наприклад, третю чергу Алеї Героїв відкрили на Оболоні.
У Дарниці відкрили сквер Горянського з меморіалом «Омега Незламних» — ще одним простором пам’яті про захисників Києва.
