Унікальна монументальна робота радянської доби
Художники-монументалісти Валерій Карась і Марієтта Левханян створили цикл вітражів, присвячений медицині різних епох і цивілізацій. Композиції розповідають про лікарське мистецтво Київської Русі, Давньої Греції, Китаю, середньовічної Франції та арабського світу. Майстри виготовляли скляні елементи вручну: відливали їх у формах, додавали барвник, а після часткового затвердіння наносили малюнок. За підрахунками КНМЦ, дев’ять композицій можуть містити понад 1500 таких елементів. Ця робота дісталася авторам дорогою ціною — Валерій Карась отримав тяжку травму і втратив одне око.
Вітражі увійшли до переліку з п’яти об’єктів монументального мистецтва, які КНМЦ задокументував протягом 2025 року. До цього переліку також належать декоративний ансамбль Національної бібліотеки України для дітей, створений Ольгою Рапай-Маркіш та Олександром Міловзоровим, і мозаїки Миколи Стороженка на вулиці Андрія Малишка.
Втрати й загрози збереженості
Дослідження ансамблю, яке КНМЦ провів у 2025 році, виявило суттєві втрати. На початку 2000-х років з вітражів «Медицина Київської Русі», «Лікарі Франції середньовіччя» та «Давньоарабські лікарі» демонтували окремі блоки й замінили їх звичайними вікнами. Дві інші композиції — «Давньогрецька медицина» та «Китайська медицина» — сьогодні недоступні для огляду з боку приміщення. Ситуацію ускладнює й розподіл відповідальності: усі дев’ять вітражів розташовані в одному корпусі, проте мають трьох різних балансоутримувачів — Київську обласну клінічну лікарню, Київський обласний спеціалізований медичний центр і Київський обласний перинатальний центр.
Чому це важливо знати
Охоронний статус юридично фіксує цінність вітражів, але сам по собі не гарантує їхнього фізичного збереження. Для реставрації ансамблю потрібне узгодження одразу трьох балансоутримувачів корпусу. Досвід інших київських пам’яток свідчить, що це далеко не формальність: охоронний статус не завжди зупиняє руйнування об’єкта, якщо власник чи користувач будівлі діє всупереч йому.
Документація і подальші кроки
Для оформлення охоронного статусу мистецтвознавиця Тетяна Мячкова підготувала десять комплектів облікової документації — один на весь ансамбль і по одному на кожен з дев’яти вітражів. Виявлення, натурні дослідження та фотофіксацію творів здійснила фахівчиня відділу обліку об’єктів культурної спадщини Юлія Мельник. Після розгляду питання на консультативній раді Департамент видав відповідний наказ. Документацію вже передали до Міністерства культури України для розгляду питання про внесення ансамблю до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Наразі вітражі до реєстру ще не внесені.
Охоронний статус не завжди рятує київські пам’ятки: забудовник продовжив демонтаж будівлі на Фролівській, 4, попри її охоронний статус. За даними Мінкульту, лише у Києві та області росіяни пошкодили 173 пам’ятки культурної спадщини. Вітражі — не єдина техніка монументального скла у столичних будівлях: свого часу увагу привертали й кольорові вітражі усипальниці у Пущі-Водиці початку XX століття.
Джерело: BZH
