Про що говорили під двохсотрічним ясенем
Розмову модерувала Наталія Кривда — докторка філософських наук, голова наглядової ради Українського культурного фонду. У дискусії взяли участь троє експерток та експерт: директорка департаменту публічної дипломатії та стратегічних комунікацій МЗС України Вікторія Ляліна-Бойко, директорка «Інституту національної стійкості та безпеки» Рена Марутян і голова правління Асоціації «Дивись Українське» Андрій Різоль.
Розмова оберталася навколо двох головних тез: перехід «від присутності України у світі — до її культурного впливу» та рух «від розповідей про Україну — до формування її міжнародної суб’єктності». Учасники дискусії підкреслили важливу річ: під час повномасштабної війни культура вже не залишається просто «м’якою силою». Вона перетворюється на елемент стійкості, безпеки та захисту національної ідентичності.
Окрему увагу присвятили питанню сприйняття України за кордоном. Як зробити так, щоб світ бачив державу не тільки крізь призму збройного конфлікту? Учасники говорили про тисячолітню культурну традицію та власний голос України у міжнародному просторі.
Позиція Софії Київської
Генеральна директорка заповідника Неля Куковальська наголосила: для «Софії Київської» культурна дипломатія давно перестала бути теорією. Це щоденна практика. За її словами, заповідник постійно приймає іноземні делегації, впроваджує спільні проєкти з міжнародними партнерами та щодня розповідає світові про тисячолітню державність України та її зв’язки з Європою.
Куковальська зазначила: спадщина не обмежується лише збереженням для майбутніх поколінь. «Це потужний інструмент, за допомогою якого ми можемо розповідати світові правдиву історію України», — сказала вона.
Символічним тлом для розмови став двохсотрічний ясен у саду заповідника. Саме тут щороку проходять «Бесіди» — традиційне місце зустрічі експертів із різних сфер для відкритого діалогу про майбутнє держави.
Від фестивалю до державної стратегії
«Софія Київська» дедалі впевненіше перетворюється на майданчик для публічного діалогу. Заповідник поєднує функції музею з роллю культурного хабу. Раніше «Хлібні» Софії Київської вже відкривали виставку до 95-річчя художника Олексія Дубовика — ще один приклад того, як простір заповідника виходить за межі суто охоронної функції.
Фестиваль «Bouquet Kyiv Stage», у рамках якого пройшли «Бесіди», щороку об’єднує концерти, паблік-токи та мистецькі події просто неба. Проведення дискусії про культурну дипломатію саме тут несе свідомий меседж: культурна спадщина та сучасне культурне виробництво повинні працювати в єдиній системі міжнародного позиціонування країни.
Чому це важливо знати
Питання культурного впливу тісно пов’язане з тим, яку підтримку Україна отримуватиме від партнерів після завершення активної фази війни. Якщо культурна присутність держави у світі залишатиметься фрагментарною, дипломатичні та фінансові зусилля з відновлення ускладняться. Дискусії на кшталт «Бесід під ясенем» — це спроба виробити спільну стратегію, а не набір окремих ініціатив.
Раніше у Києві відкрили фотовиставку Михальчука, присвячену Театру Ветеранів. Також повідомлялося, що приміщення на Подолі вартістю 4,1 млн грн повернули громаді через суд.
