Лекція про коло близьких акторки
У суботу, 8 серпня, у музеї провели лекцію-екскурсію «Люди її долі: родинне й дружнє коло Марії Заньковецької». Гості дізналися малознані факти про найближче оточення акторки. Йшлося про родинні та дружні зв’язки, перетини різних поколінь та відомих родин. Саме вони утворювали потужний континуум української культури кінця ХІХ — початку ХХ століття.
Таємниці останнього помешкання
Наступного дня, 9 серпня, відвідувачів запросили на тематичну екскурсію «Велика Васильківська 121: спогади й секрети останнього помешкання Марії Заньковецької». Переступивши поріг останньої домівки акторки, гості роздивилися автентичний предметний світ. Вони почули про малознані сторінки її повсякденного побуту. Зокрема, мова йшла про молодіжну акторську «комуну», яка кілька місяців мешкала у Марії Костянтинівни.
Жива людина, а не портрет на стіні
У Будинку-музеї, що є філією Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, наголошують на особливому підході до вшанування пам’яті акторки. «Для нас важливо, щоб Марія Заньковецька не залишалася лише портретом на стіні. Через розповіді про її оточення, побут та навіть драматичні моменти порятунку колег ми прагнемо показати її як живу людину, яка всупереч обставинам творила культуру, якою ми пишаємося сьогодні», — зазначають у закладі. Марія Заньковецька, справжнє прізвище якої Адасовська, стала першою народною артисткою України. Її визнали на найвищому рівні ще за життя.
Чому це важливо знати
Заньковецька належала до покоління театру корифеїв. Разом із Марком Кропивницьким, Миколою Садовським, Панасом Саксаганським та Іваном Карпенком-Карим вона фактично заклала фундамент українського професійного театру наприкінці ХІХ століття. Тоді вистави українською мовою в Російській імперії роками існували під цензурними обмеженнями. Дата заходів у музеї не випадкова. Акторка народилася 4 серпня 1854 року, тож цьогорічні лекції та екскурсії приурочили саме до дня її народження, а не до довільної календарної дати.
