Скандальні плівки НАБУ у справі “Мідас” спустилися з рівня державної вертикалі до будинкового чату — так з іронією описав ситуацію депутат Київради Григорій Маленко. Коли мешканці його ОСББ почули ім’я “Вова”, вони миттєво провели власні висновки на місцевому рівні. Тепер двір вимагає аудиту, відставки сантехніка й детальних пояснень, хто такі Шура та Сигізмунд.
У дописі на Facebook Маленко детально розповів про реакцію сусідів на оприлюднення другої частини плівок Міндіча. Як зазначив депутат, варто було лише пролунати слову “Вова” у публічному просторі — і мешканці будинку одразу зрозуміли, про кого йдеться. Мова йде про Володимира Йосиповича — голову їхнього ОСББ, інших “Вов” у керівництві об’єднання немає.
Маленко з усмішкою зауважив: ліфт, домофон, лампочки й прибирання прибудинкової території виявилися не просто побутовими дрібницями, а своєрідною “вертикаллю”. Хто її контролює і чи має вона якісь закордонні джерела фінансування — тепер серйозне питання для мешканців будинку. Київська спільнота часто чутливо сприймає загальнополітичні новини й невідкладно “перекладає” їх на власні реалії, знаходячи паралелі там, де їх раніше ніхто не шукав.
Найбільш активними в цій ситуації опинилися неплатники. Те, що раніше виглядало як просте ухиляння від внесків, перекваліфікувалося в ідейну позицію: нібито вони весь час боролися із системою. Особливо показовий випадок сусіда з п’ятого поверху — він не вносить оплату за обслуговування з 2020 року, бо вважає результати виборів правління ОСББ нелегітимними. Тепер саме цей мешканець вимагає офіційних роз’яснень: хто такі Шура та Сигізмунд і чому їхніх імен немає в протоколах загальних зборів.
Слід нагадати: у другій частині плівок НАБУ, опублікованих “Українською правдою” 29 квітня, дійсно згадуються персонажі з такими прізвиськами — за даними видання, під ними приховані фігурант справи “Мідас” Олександр Цукерман та колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Для мешканців будинку Маленка ці деталі стали лише приводом для власних запитань. Механізм простий: чим гучніший скандал на національному рівні, тим важливішою постає дискусія у будинковому чаті.
Результатом цієї стихійної громадянської активності стали конкретні вимоги: провести аудит загального фонду ОСББ, домогтися відставки сантехніка та остаточно з’ясувати, хто є кінцевим бенефіціаром пісочниці в центрі двору. Масштаб претензій, судячи зі стилю допису Маленка, відповідає рівню парламентської тимчасової слідчої комісії. Якщо раніше мешканці скаржилися хіба що на підтоплений підвал, то після “плівок Міндіча” їхня громадянська позиція піднялася на якісно інший рівень.
ОСББ у Києві: між великою політикою та буденними реаліями
Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку — базова форма самоврядування мешканців київських багатоповерхівок, яку столична влада намагається розвивати. Київрада розглядає проєкти рішень про фінансову допомогу новоствореним ОСББ — розмір підтримки залежить від кількості квартир у будинку. Мета полягає в тому, щоб стимулювати мешканців не лише формально реєструвати об’єднання, а реально братися за управління спільним майном. Судячи з допису Маленка, бажання впливати на те, хто і що контролює в домі, у киян є завжди.
КМДА також впроваджує цифрові інструменти для полегшення роботи ОСББ: у застосунку “Київ Цифровий” з’явився сервіс електронних голосувань для ОСББ, що дозволяє проводити офіційні збори дистанційно з накладенням електронного підпису “Дія.Підпис”. Це має сприяти зростанню явки і зниженню конфліктів. Проте, як яскраво показує приклад будинку депутата Маленка, жодна цифровізація не звільнить громаду від найважливішого — громадянської активності та впливу великої політики на місцеві справи.
