Міський голова Києва Віталій Кличко 15 квітня 2026 року підписав розпорядження №184 про початок процедури реорганізації комунального підприємства “Київська спадщина” шляхом приєднання його до КП “Світоч”. Попередникам на керівних посадах “Спадщини” не раз доводилося залишати свої посади через скандали — кожний наступник не зміг чітко пояснити, куди діваються отримані кошти. Розпустити проблемне підприємство Кличко обіцяв ще у грудні 2024 року, однак реальне підписання виконавчого документа відбулося лише через більше ніж чотири місяці. Наразі члени Громадської ради при КМДА застерігають: навіть після реорганізації ярмарки приносять до міського бюджету лише близько 10 млн грн замість очікуваних мінімум 50 млн грн.
Згідно з розпорядженням №184 від 15 квітня 2026 року, у КМДА створюється спеціальна комісія з реорганізації КП “Київська спадщина”. Комісія має провести повну інвентаризацію майна підприємства, повідомити державного реєстратора та підготувати передавальний акт із зазначенням правонаступництва щодо всіх кредиторів і боржників. Завершити реорганізацію планують до 31 грудня 2026 року, а контроль за виконанням цього доручено заступнику голови КМДА Олегу Куявському.
Нагадаємо хронологію подій
Восени 2024 року директор КП “Київська спадщина” Олексій Литвинов опинився в епіцентрі суперечок під час засідання Тимчасової контрольної комісії Київради з перевірки бюджетних видатків. Він не зміг надати чіткі звіти щодо доходів підприємства та напрямків витрат — хоча КП працювало на господарському розрахунку й мало б самофінансуватися. Цей інцидент став вирішальною підставою для його звільнення 11 жовтня 2024 року.
Після відставки Литвинова на посаду призначили колишнього розвідника з ГУР, проте і він пробув на посаді менше року — також не забезпечивши прозорої фінансової звітності. Саме в той період, у грудні 2024 року, Київрада ухвалила остаточне рішення про ліквідацію “Спадщини” через її приєднання до КП “Світоч”. Від моменту ухвалення рішення радою до підписання виконавчого розпорядження минуло понад чотири місяці — за словами активістів, система чиніла значний спротив необхідним змінам.
Роль “Київської спадщини” в організації ярмарків столиці перейшла до КП “Світоч”, яке працює вже 25 років та має статутний капітал у розмірі лише 200 тис. грн. Проте “Світоч” також не вирізняється високою ефективністю: за підсумками року підприємство заробило настільки мало, що це порівнюють із доходами кількох досвідчених IT-спеціалістів. Це яскраво ілюструє: проблема полягає не тільки в “Спадщині”, а й у самій системі організації ярмарків у місті — непрозорій і вигідній небагатьом.
Члени Громадської ради при КМДА Євгеній Слесаренко та Геннадій Кривошея майже два роки наполягають на впорядкуванні роботи торговельних майданчиків. Досягнуто певного прогресу: якщо раніше ярмарки приносили в бюджет близько 1 млн грн на рік, то за перший квартал 2025 року вдалося зібрати 10 млн грн. Втім, активісти переконані, що при повній прозорості надходження мали б становити щонайменше 50 млн грн на рік. Решта, на думку Слесаренка, йде в корупційні схеми.
“Якщо чесно — вже дістало. Ми з Геннадієм Кривошеєю майже два роки б’ємося за наведення порядку на ярмарках. Вже є перший результат за 2025 рік — більше 10 млн грн у бюджет, замість 1 млн грн. Але, за попередніми розрахунками, мало б бути мінімум 50 млн. Решта куди дівається? Думаю, всі розуміють. […] Або доручення міського голови ніхто не виконує, або їх можна спокійно ігнорувати. Віталій Кличко, а Вас точно ще чують ваші підлеглі?” — написав у дописі у Facebook Євгеній Слесаренко.
26 березня 2026 року депутат Київради Дмитро Білоцерковець на сесії запропонував переводити всі ярмарки в електронну систему Prozorro.Продажі — ідею особисто підтримав мер, давши відповідне доручення. Проте, за словами активістів, станом на середину квітня істотних змін не помітно: анонси ярмарків тривають у звичному режимі, а корупційні схеми досі не зникли. Геннадій Кривошея повідомив у Facebook, що проєкт відповідного рішення було направлено до Департаменту промисловості та розвитку підприємництва майже рік тому — і він досі лишається без відповіді.
“Питання організації ярмарків через систему Prozorro.Продажі — це лише питання часу. Хтось думає, що зможе і надалі наживатись, працюючи під різними схемами, а бюджет міста буде втрачати? Ні… Мають зрозуміти, що час зупинитись!” — написав Геннадій Кривошея.
У коментарях до допису Кривошеї депутат Київради Дмитро Білоцерковець назвав конкретну особу, яку вважає головним стримуючим фактором реформ.
“Все буде працювати, як тільки буде звільнений Костіков, бо він головний генератор корупції в цій сфері та навмисно саботує реформу.” — Дмитро Білоцерковець, депутат Київради.
Передісторія: чому “Спадщину” так довго не могли ліквідувати
Питання організації ярмарків у Києві має системний характер і тягнеться давно. На початку 2025 року виявилось, що в КП “Київська спадщина” відсутні реєстри продавців — хоча значна частина з них мала пільговий статус. Спроби електронної реєстрації через портал “Київ Цифровий” дали скромний результат: лише 96 торговельних місць пройшли реєстрацію. Нові керівники підприємства, призначені після гучного звільнення Литвинова, замість виправлення ситуації почали ховати документальну базу вже за кілька тижнів після призначення.
КП “Світоч”, що поглинає “Спадщину”, також не можна назвати еталоном відкритості. Директорка підприємства Валентина Мандрик — колишня депутатка Київради від фракції УДАР — у своїй декларації зазначила вісім земельних ділянок загальною площею понад 20 тис. кв. м, що перевищує площу більш ніж трьох футбольних полів. Активісти давно ставлять питання: як підприємство з формально невеликими офіційними доходами дозволяє своєму керівництву володіти таким обсягом нерухомості? У КМДА поки не надали однозначної відповіді.
