Мер Києва Віталій Кличко офіційно відреагував на електронну петицію №14012 про мораторій на демонтаж малих архітектурних форм (МАФів) у місті під час воєнного стану й підтримав її частково — зокрема ідею створення діалогової площадки за участю представників малого бізнесу для напрацювання плану торговельної реформи. Тема впорядкування розміщення МАФів залишається одним із найбільш гострих конфліктів у місті: підприємці тривалий час протистоять рішенню Київради про масовий демонтаж тимчасових споруд. Водночас підтримка мера виявилася обмеженою — вимоги про повний мораторій на демонтаж і про перерозподіл коштів на закупівлю генераторів Кличко не підтримав. Незважаючи на офіційну відповідь, демонтажі МАФів у місті продовжувалися.
Петицію зареєструвала Валентина Сорокіна 12 січня 2026 року на платформі петицій Київради — і до 8 березня вона зібрала 6 048 підписів, перевищивши мінімум у 6 000 голосів приблизно за 55 днів. Після цього звернення у встановленому порядку передали на розгляд КМДА та Київської міської ради. У відповіді Кличко посилається на рішення Київради про реформу вуличної торгівлі, ухвалене 13 червня 2024 року (рішення №915/8881), на підставі якого наразі проводяться масові демонтажі у різних районах міста.
Петиція містила три ключові вимоги до міської влади. Перша — запровадити мораторій на демонтаж законно встановлених МАФів, які мають дозвільну документацію або сплачують пайову участь, до завершення воєнного стану. Друга — провести аудит бюджетних призначень Департаменту територіального контролю та перенаправити кошти з програми демонтажу на закупівлю енергообладнання — генераторів та інверторів. Третя — створити робочу групу за участю представників малого бізнесу для спільної розробки плану цивілізованої реформи торгівлі у повоєнний період.
Авторка петиції Сорокіна підкреслювала: у час війни збереження кожного робочого місця має стратегічне значення. За її підрахунками, кожен демонтований МАФ позбавляє заробітку мінімум 2–3 осіб, які залежні від цього доходу та забезпечують свої сім’ї. У відповіді мер посилається на вже ухвалену реформу МАФів і висловив підтримку лише у питанні створення діалогового майданчика з представниками малого бізнесу; решту вимог міський голова фактично відхилив.
Попри часткову підтримку з боку очільника міста, темпи демонтажів не зменшилися. Лише за 2025 рік у столиці прибрали понад 2 200 елементів благоустрою — серед них 542 МАФи та 752 сезонні споруди. У грудні 2025 року знесення торкнулося Хрещатика, а в січні 2026-го на головній вулиці та на Майдані Незалежності примусово прибрали 33 тимчасові споруди з простроченими документами. Підприємці відзначають: роботи проводяться прискореними темпами в усіх районах міста, і кожен черговий демонтаж спричиняє нові звільнення у сфері вуличної торгівлі.
МАФи та бізнес: що вже сталося у Києві
Демонтовані кіоски з Хрещатика та центральних вулиць столиці опиняються на стихійних відстійниках. Журналіст знайшов легендарний кіоск з Хрещатика на так званому “кладовищі МАФів” — споруди, що десятиліттями стояли в центрі міста, вивезли й залишили без подальшого використання. Міська влада наполягає, що під демонтаж підлягають лише ті об’єкти, у яких вичерпані строки дії дозвільних документів, а нові легальні торгові місця розподіляються через прозору аукціонну систему “Київ.Прозоро”. Загалом після завершення реформи кількість МАФів у столиці має скоротитися до 800–1 000 об’єктів.
Позиція підприємців суттєво відрізняється. На Борщагівці торгівці влаштували стихійний протест проти знесення ларьків — і це лише один із численних випадків у місті. Підприємці оскаржують рішення влади в судах, організовують акції та подають петиції, вимагаючи не преференцій, а справедливих і прозорих правил роботи. Конфлікт між міською владою та малим торговельним бізнесом у Києві, попри відповідь Кличка на петицію, залишається далеким від вирішення.
