Київська міська рада 14 липня 2026 року розглядає зміни до міського бюджету, які дозволять не перераховувати до державної скарбниці 1,25 млрд грн і спрямувати ці кошти на створення резервної системи теплопостачання. Міський голова пояснив, що таке рішення зумовлене тим, що Державне агентство з відновлення та розвитку інфраструктури не змогло освоїти ці кошти через бюрократичні перепони.
Про це заявив Віталій Кличко під час відкриття пленарного засідання Київради у вівторок, 14 липня. За його словами, місто змушене самостійно зайнятися будівництвом резервної системи, хоча це означає втрату часу. Ще в травні місто передбачало передати 1,25 млрд грн з місцевого бюджету до державного — як частину домовленостей щодо розподілу зон відповідальності при реалізації Плану стійкості столиці. Однак, за словами Кличка, Держагентство не змогло освоїти ці кошти, тому рішення про їх повернення до міської казни стало вимушеним кроком.
“Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України через бюрократичні перепони не в змозі освоїти ці кошти. Отже створення резервної системи теплопостачання столиці доведеться виконувати власними силами. На жаль, це супроводжується втратою дорогоцінного часу”, — зауважив міський голова.
Планується спрямувати повернені кошти на роботи, які виконуватиме Київтеплоенерго, зокрема на будівництво резервної системи теплопостачання, а також на інші критично важливі заходи для підвищення стійкості Києва. Окрім змін до бюджету, депутати мають розглянути й інші питання, пов’язані з реалізацією Плану стійкості столиці.
Столиця взяла відповідальність за тепло у власні руки
Повернення 1,25 млрд грн до міської скарбниці фактично означає відмову від спільної з державою реалізації проєктів у сфері теплової інфраструктури. Київ бере на себе повний контроль над цим напрямом. Невдача Держагентства на етапі освоєння коштів поставила під загрозу строки зведення резервної системи — а це безпосередньо впливає на готовність міста до наступного опалювального сезону.
Будівництво резервної системи теплопостачання — один із ключових компонентів Плану стійкості Києва. Його завдання — забезпечити місто незалежним та безперебійним постачанням тепла навіть у випадку масштабних пошкоджень основної теплової інфраструктури внаслідок ударів. Тепер виконання цієї роботи лягає на плечі “Київтеплоенерго” та міських служб без прямої участі центральної влади.
Бюрократична затримка Держагентства стала не лише фінансовою, а й репутаційною проблемою для центральних органів влади. Столиця фактично відкрито визнала, що механізм розподілу відповідальності між містом і державою у важливих інфраструктурних проєктах виявився неефективним.
Місто зміцнювало інфраструктуру не вперше
Раніше повідомлялося, що Київ готується до опалювального сезону та вживає низку заходів задля забезпечення стійкості теплової інфраструктури в умовах воєнного часу. Також анонсували збільшення фінансування з міського бюджету на потреби Збройних Сил України, що викликало дискусії щодо механізму перерозподілу міських коштів.
