У четвер, 26 березня 2026 року, на пленарному засіданні Київської міської ради був оприлюднений 70-сторінковий звіт Тимчасової контрольної комісії з контролю за використанням бюджетних коштів у воєнний час. У документі виявлено схеми, за якими міські кошти спрямовувалися до забудовників — ці гроші витрачалися на придбання житла для дітей-сиріт, захисників та інших вразливих категорій населення. Однак велика частина таких квартир так і не була збудована з різних причин. Депутати також наголошують, що саме ці ресурси могли б знадобитися для реалізації програми енергостійкості столиці.
Звіт представила у Київраді Зоя Ярош, депутатка від фракції “Голос” та очільниця ТКК. Згідно з документом, Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА здійснив закупівлю близько 3 000 квартир. Половина з них — не готові житлові одиниці, а майнові права, тобто оплачено недобудоване житло в будинках, що ще не введені в експлуатацію. Фактично місто виступило інвестором забудовників, хоча програма передбачала придбання винятково готового житла. Для прискорення прийняття цих будинків в експлуатацію мер чинить тиск на ДІАМ, апелюючи до того, що квартири призначені для захисників.
Забудовники, які отримали кошти, не дотримуються встановлених строків введення об’єктів в експлуатацію та при цьому не несуть штрафних санкцій. Натомість місто в ручному режимі вносить зміни до договорів і продовжує терміни, обґрунтовуючи це тривогами та відключеннями електроенергії. Важливо зауважити, що первинні договори були укладені у 2022–2023 роках, тоді як відповідні поправки вносилися вже у 2024–2025 роках. Тобто посилання на воєнні обставини як форс-мажор зʼявилося через кілька років після підписання контрактів.
У прикладах зі звіту фігурують договори між комунальними підприємствами та забудовниками на придбання апартаментів бізнес-класу великої площі вартістю до 20 млн гривень. Департамент не зміг однозначно відповісти, чи входять такі об’єкти до загальної кількості з тих трьох тисяч придбаних квартир. Залишається відкритим питання, чому комунальне підприємство купує пентхаус на вулиці Антоновича.
За адресами зі звіту можна ідентифікувати конкретних забудовників, що отримували бюджетні кошти. На вул. Івана Дзюби, 4‑А фігурує КП “Житлоінвестбуд-УКБ”. На вул. Оноре де Бальзака — ТОВ “СОВ-ІНВЕСТ” та Edelburg з проєктами Q-SMART і RESA. На Харківському шосе, 210 (секції 4 і 5, третій пусковий комплекс) — ТОВ “Статус Буд-преміум” з ЖК “Харківський”. На перетині вул. Мілютенка та Шолом‑Алейхема (секції 1–5, зокрема 3 і 4) згадується КП “Спецжитлофонд” з довгобудом ЖК Forest, що будується з 2016 року та вже встиг змінити десятки підрядників і акумулювати 63 договори на загальну суму 1,24 млрд гривень.
Окремо у списку виділяється KSM-Group — компанія згадується одразу за трьома адресами у звіті. На просп. Академіка Глушкова, 42 (будинки 4, 5, 6) це ЖК “Авеню 42”; на вул. Академіка Заболотного, 152 (будинок 1) — ЖК “Феофанія City”; на вул. Метрологічній, 11 — проєкт, пов’язаний із ЖК “Кришталеві джерела”. Тобто одна й та сама компанія отримала кошти від міста щонайменше для трьох своїх проєктів одночасно. Виникає питання: чому місто закуповує житло централізовано, а не впроваджує модель на кшталт “єОселі”, коли людям видають кошти й вони самі обирають квартири на ринку. Відповідь очевидна: така система унеможливила б преференції для “своїх” забудовників за рахунок платників податків.
Контекст: бюджет міста і житло для захисників
Закупівля житла для соціально вразливих категорій та захисників залишається гострою проблемою для Києва. За даними Тимчасової контрольної комісії під керівництвом Зої Ярош, із понад 1 500 придбаних у 2022–2025 роках квартир реально заселитися змогли менше ніж 300 родин. Понад тисяча квартир існують лише на папері: кошти сплачені, але люди досі чекають. Комісія охарактеризувала цю ситуацію як “бюджетні кошти, заморожені в бетоні”.
Питання пріоритетності витрат у міському бюджеті особливо загострюється на тлі проблем із енергостійкістю. Депутати та громадські організації неодноразово вказували, що план енергетичної стійкості столиці потребує значного фінансування — і водночас кошти на критично важливі напрямки регулярно не вистачає. На цьому фоні факт, що сотні мільйонів гривень фактично заморожені в недобудовах, у тому числі в об’єктах “бізнес-класу”, набуває особливого значення для міських пріоритетів і прозорості використання бюджетних ресурсів.
