Кияни звернулися до міської влади з петицією, у якій назвали ситуацію з різнокольоровими фасадами будинків «візуальним хаосом». Раніше мешканці столиці також звертались через петиції з вимогою прозорості щодо резонансних міських проєктів. Звернення зареєстровано на порталі електронних петицій Київської міської ради — щоб воно потрапило на розгляд, необхідно зібрати 6 тисяч підписів протягом 60 днів.
Автори петиції стверджують, що нинішня практика довільного фарбування фасадів у різні кольори перетворила київські вулиці на строкату мозаїку, яка не відповідає жодним визначеним архітектурним стандартам. На порталі петицій зазначено: мешканці, утеплюючи квартири або виконуючи косметичний ремонт, самостійно обирають колір фарби, не погоджуючи це ані з сусідами, ані з архітектурними службами. В результаті багато будинків мають вигляд, де кожна секція чи поверх пофарбовані у власний, довільний колір.
Що вимагають автори звернення
Проблема безконтрольного фарбування фасадів — не нова для Києва. Уже неодноразово на сайті Київради реєстрували петиції з проханням запровадити єдині вимоги до кольору зовнішніх конструкцій житлових будинків під час їх утеплення. Авторка нинішнього звернення, Наталя Сердюк, підкреслює: столиця потребує впорядкованого вигляду вулиць та єдиної кольорової політики для житлових фасадів.
Чинні норми благоустрою визначають, що фасад та інші загальні конструкції будинку належать до спільної власності мешканців. Будь-які зміни у вигляді фасаду повинні погоджуватися з іншими співвласниками та місцевими контролюючими органами. Петиція пропонує переглянути чинні норми, які допускають ігнорування цих вимог через низькі штрафи або їхню відсутність.
Що пропонує авторка петиції:
- Заборонити самовільну зміну кольору та оздоблення фасадів житлових будинків;
- Зобов’язати погоджувати будь-які зміни фасаду з архітектурними органами міста;
- Заборонити хаотичне утеплення окремих квартир без єдиного проєкту для всього фасаду;
- Запровадити відповідальність за псування зовнішнього вигляду будинків;
Зобов’язати власників комерційних приміщень відновлювати фасади будинків до початкового вигляду.
Власник квартири в багатоквартирному будинку, який планує утеплювати житло, має отримати письмовий дозвіл від інших співвласників. Проте на практиці цей механізм часто не працює — кожен власник вирішує питання кольору самостійно. Саме це, на думку авторів петиції, і призводить до тієї «вакханалії», яку вони описують.
Передумови та міський контекст
Ще у 2003 році Київська міська рада затвердила Порядок утримання, ремонту, реконструкції та реставрації фасадів будинків і споруд на території міста. Однак наявність документа не гарантувала його виконання. Протягом десятиліть фасади київських багатоповерхівок ставали дедалі строкатішими.
Станом на 4 червня 2026 року (тобто за три дні) петиція зібрала вже понад 300 голосів — отже, є ймовірність, що вона матиме успіх. Для того, щоб звернення потрапило на розгляд відповідальних осіб, потрібно зібрати 6 000 підписів протягом 60 днів. Попередня схожа петиція набрала лише 869 голосів із необхідних шести тисяч. Нинішнє звернення має більше шансів на підтримку, оскільки тема безконтрольного перефарбування фасадів залишається болючою для мешканців як спальних районів, так і центру міста.
Петиції киян до міської влади
Сервіс електронних петицій давно став для киян одним із ключових інструментів діалогу з владою. Так, мешканці мікрорайону Рембаза в Дарницькому районі через петицію просили відродити закинуту котельню в автопарку — вони вбачали в цьому можливість забезпечити теплом близько 40 будинків, два дитсадки, школу й поліклініку. Таким чином петиційний механізм охоплює різні проблеми — від комунальної інфраструктури до зовнішнього вигляду міста.
Паралельно кияни за допомогою петицій намагаються вирішити й питання земельних відносин у столиці, які роками лишаються неврегульованими. Земельна комісія Київради тривалий час перебуває в патовій ситуації, через що питання щодо виділення ділянок для простих киян зависають без відповіді. Усе це свідчить про те, що петиції перетворилися на важливий канал зворотного зв’язку між громадою та міською владою.
