Суд дозволив забудовнику не відновлювати зруйновану ним частину будівлі на вул. Рейтарській, 37. Це пам’ятка історії, у якій свого часу жив і працював Микита Шаповал, член Української центральної ради, співавтор IV універсалу (ним було проголошено незалежність України у січні 1918 року). А руйнувати будинок почала будівельна компанія НЕСТ восени 2023 року.
Про рішення Шевченківського райсуду Києва, що дозволив забудовнику не відновлювати зруйновану частину памʼятки історії на вул. Рейтарській, 37 повідомив столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов у Facebook. Так, за його даними, суддя Олег Савицький відмовив у задоволенні позову місцевих мешканців та активістів щодо відновлення Будинку Київського повітового земства, 1913 року побудови. Забудовник встиг частково зруйнувати споруду восени 2023 року.
“Памʼятка історії відома тим, що тут жив і працював член УЦР та співавтор IV універсалу, в якому було проголошено незалежність України, письменник Микита Шаповал. Будівля потрапила до книги “Київські адреси Української революції 1917-1921″ та безпосередньо повʼязана з українським державотворчим процесом. Зокрема, Шаповал тут виконував обовʼязки міністра земельних справ УНР”, – зазначив Перов у дописі.
Пам’яткоохоронець нагадав, що за часткове знесення пам’ятки історії відповідає будівельна компанія “НЕСТ”. Девелопер планує звести на її місці бізнес-центр преміум-класу “Reitar hall”, а нині оскаржує статус памʼятки в суді.
Як Київ втратив садибу Зеленських та хто розбирає Лук’янівську поліцейську дільницю
Нагадаємо, у середині вересня Інформатор писав про те, що у Києві на вулиці Січових Стрільців, 91 розбирають будівлю, зведену архітектором Іполітом Ніколаєвим 1901 року. Йдеться про Лук’янівську поліцейську дільницю – Інформатор вже писав про спроби її демонтувати на початку травня 2024-го. Тепер темпи знищення пам’ятки пришвидшилися, з будинку вже зняли дах і знищують фасад.
А наприкінці липня, після незаконного демонтажу садиби Зеленських на вул. Кониського у середмісті столиці, ми писали, що Міністерство культури та інформаційної політики визнало її пам’яткою архітектури. Своєю чергою, Департамент охорони культурної спадщини КМДА зобов’язаний внести будівлю до Переліку пам’яток Києва. На жаль, це сталося лише після того, як садибу було зруйновано.
