У Києві планують створити Національний Пантеон, у якому пропонують поховати видатних українців минулого й сьогодення. Йдеться про політиків і державних діячів, військових, митців та інших осіб, які зробили значний внесок у розвиток держави. Наразі на робочому рівні розглядають перелік приблизно з 200 прізвищ, підготовлений спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Головна мета такого некрополя — об’єднати націю й створити образ сильної, єдиної України.
Про концепцію великого Національного Пантеону писав у Facebook Вахтанг Кіпіані — один із ініціаторів створення Національного військового меморіального кладовища, військовослужбовець і колишній головний редактор порталу Історична правда. За його повідомленням, 27 березня 2026 року в Офісі президента відбулася нарада за участі очільника ОП Кирила Буданова щодо цього питання. Першочергова ідея полягала в тому, щоб розмістити Пантеон на території НВМК, проте вона не знайшла загальної підтримки.
“Має бути окремий меморіал у центрі Києва (прозвучали щонайменше три пропозиції щодо можливого розташування). Це одне з вузьких місць проєкту. Бо ця земля має бути не під охороною, умовно, ЮНЕСКО чи не під іншими обмеженнями”, — пояснив Кіпіані у дописі.
Іншим варіантом розміщення, запропонованим істориком, стала Чернеча гора в Каневі поблизу могили Тараса Шевченка, але й ця локація не отримала підтримки. Також на нараді дискутували, кого саме варто захоронити в Пантеоні: серед можливих кандидатів обговорювалися політики, державні діячі, представники військової сфери та культури, зокрема й ті, хто нині похований за кордоном.
“Списків жодних наразі не існує. Спікер Стефанчук підготував список десь під 200 осіб. Ознайомитися не вдалося поки, щоб зрозуміти, хто там є. Треба продумати критерії, хто саме з політиків, державників, військових, діячів культури має право бути похованим на найголовнішому кладовищі країни. Це місце має примирити націю і показати образ сильної єдиної України, країни великої культури, країни воїнів. Нас чекає цікава й складна розмова, бо уявлення про внесок історичних діячів у кожного своє”, — повідомив він.
Серед імен, які згадували під час обговорення, Кіпіані називав: командира історичного кінного полку Чорних запорожців Армії УНР (1918–1920) полковника Петра Дяченка; провідників ОУН — Степана Бандеру, який похований у Мюнхені, та Андрія Мельника, що спочиває в Люксембурзі; а також головного отамана Армії УНР Симона Петлюру, нині похованого в Парижі.
“Ще одна тема на подумати — як має виглядати цей Пантеон. Чи треба переносити надгробки, чи сучасні скульптори створюватимуть нові меморіали. Декларацій і раніше не бракувало. Справа за реалізацією”, — додав Вахтанг Кіпіані у дописі.
Пантеон Національних Героїв планували зробити поряд з Києво‑Печерською лаврою
Нагадаємо: ще в лютому 2024 року повідомлялося, що біля Києво‑Печерської лаври у Києві може виникнути Пантеон Національних Героїв. За задумом, нова святиня мала б об’єднати простір від ст. м. “Арсенальна” через Національний музей Голодомору-геноциду й Лавру аж до Національного музею історії України у Другій світовій війні. Територія навколо Лаври також могла б набути нового значення, утворивши “Молитовне коло діалогу” — місце для спільних духовних практик, релігійних обрядів і міжконфесійних дискусій.
Крім того, у лютому 2026 року стало відомо, що в Києві завершився судовий розгляд щодо законності передачі Мархалівського лісу для створення Національного військового меморіального кладовища (НВМК). Верховний Суд постановив, що розпорядження столичної обладміністрації, яке передбачало передачу природоохоронної території державній установі, є незаконним. Однак після цього виникло багато запитань: як сталося, що чиновники погодили вирубку лісу й поховання на цій ділянці, хто дозволив продовження будівництва, коли земельна ділянка уже була предметом судового розгляду, і чи відповідатиме хтось за знищення понад 35 га лісу.
